Marshmallow

(сперлась на плече) Знаєш, я походу люблю тебе… ;) В мене серце швидше б'ється!)
і тут ми вилягли)) ахахаха шариш*
люблю

Дуже шкода, що інколи ми не в стані стримуватись і вдягати буденні маски-усмішки. Вистачило лише одного обійму і я розклеїлась, одразу ж під'їхала 19 і 25, і на щастя я не встигла показати сліз. Знову ця 'лапша' на вуха, мені так не вистачає тебе. Ти так гарно вмієш оправдовуватись. А мені вже набрибридло, але ти моя залежність, я так тебе люблю і ти напевно один з найрідніших. Єдиний з чоловіків, хто може дати справді мені пораду, кому я справді відкривалась. Я не очікувала, що ти настільки хорошої думки про мене, слова робити боляче, тому я більше не буду цього робити, щоб не було соромно.

І знову мої помилки мене не навчили, і знову ті самі граблі. Зараз я буду вдома, запощу це, або ж перепишу це в щоденник і буду заливатись слізьми. Не дарма ж ми в п'ятницю сміялись.

сьогодні в ударі)
Уявний друг)
Аахахах я просто не можу)

все.
ну не знаю, але це напевно кінець.
а може і не кінець, може новий початок.
а може просто не кінець, я не можу визначитись.
або ж в мене мура і скоро буде депресія…
а винен у всьому мій довгий язик і тупі думки.
думки які заводять в глухий кут.
коли я вже навчусь на своїх повилках?

Котик.

Лажу тут в вк, по його групах) Знайшла одну цікаву, різні фразочкі і всіляке таке.
І тут я натрапила на один вислів, він дуже мене зацепив: "Самое лучше при
прослушивании новой песни это то, что она ни о ком не напоминает." Я зрозуміла, чому я стільки старої музики видалила Т_Т Від старої мене просто нууудило.

Пічяльно, бо нова буде асоціюватись з ним.

Хотіла спочатку написати пост про Польшу, як я з'їздила, але зрозуміла, що особливого то там нічого і не було. Так все було добре і чудово, а найголовніше всі живі (не всі зрозуміють). Та й була мавіть трішки в ударі).

І ось я захотіла написати пост про людей які нас оточують, про друзів.
Друзі - це не від'ємна частинка нас, друга сім'я яку ми вибираємо самі, наша опора і наша підтримка у складні моменти. Не багатьом щастить зустріти справжніх друзів, бо люди на стількі різні, що часто ми не можемо повністю їх зрозуміти.
І ось ми вже трішки дорослі, маємо якийсь (у кожного свій) болючий досвід. Може вік і невеликий та життя нам підсовувало різних людей. Від ворогів до найкращих друзів. Шкода, що інколи ми занадто пізно взнаємо людину насправді, спочатку відкриваємось, а потім боляче обпікаємось. Марно надіємось, що кожна така рана не пройде безслідно і ми не наступимо на ті самі граблі.
Доводядь до відчаю думки про "друзів" з якими ти ділишся планами на майбутнє, а в кінці все рушиться. Коли ті ж "друзі" роблять тобі комплімент (наприклад, "Оооо яка в тебе фігура!"), а через 2 місяці ти - жирна корова. Хіба цих "друзів" можна назвати друзями?! Але нажаль, ми це робимо…

Скільки разів я усвідомлювала, що найрідніші люди роблять найбольніше.

Але немає зла без добра. Все ж знаходяться такі, яким ми справді не байдужі, які у відповідь відкриваються нам. І я щиро рада за тих людей, які знайшли таку свою половинку. Часто у друзів різні смаки і погляди, так і без суперечок не обійдеться, але чи було б цікаво жити якби все було ідеально і однаково!?)

А іноді хочеться і таких друзів).

Єдине чого я зараз хочу, так це чути тебе.
Ти моє. Я втомилась.
Де ти?
За тисячі кілометрім.
Моя розрада.
Я безмежно скучила.

Віталя потішив на вальсі)

Все ніяк не може пройти моя весняна депресія.
Сьогодні я відривалась, бо ж завтра сповідатись йду.

Горжусь тим, що Аартьому фак показала! І взагалі він мене харить, робить з себе ІДІОТА! Він сама не зрозуміла людина яку я знаю. Хоча я вже все просікла.

Його пофігізм передався трішки мені. Та й взагалі найрідніші мені люди почали мене виводити, що в мене вже нерви здають. А може це я така погана, занадто багато останнім часом думаю…? Мені погано… але якось воно буде, я ще тримаюсь.

Помаленьку готуюсь до ДН. Вже склала список гостей. Але відчуваю, що нічого не вийде і я не буду взагалі святкувати(

Я почала помічати, що навіть не дуже близькі люди відкриваються мені.

Зранку йшла до школи. Почула як гарно пахне весна, я б з*їла її)

Чесно?! В голові зараз одні матюкі. Я не знаю, як я в школі на комусь не зірвалась. Сьогодні не день був, а катастрофа якась!

Почнемо з того, що мені приснився дуже фіговий сон. Початок вже мене насторожив.

Я розлила чай на все, що було в рюкзаку. Там був конспект з біології, через який я чуть не плакала, мені було шкода блокнота, бо зараз він як з жопи вийнятий! Я запізнилась в школу (ну ладно це не така вже патєря).

Прогуляли урок… Всі кажуть: "Вам жопа! Вам жопа!". Кєра позвонила мамі, ШОЗАЙОБТВОЮМАТЬ???! 11 клас, шо за гон? Вона шо жене??!

Нуу і настрою в мене не було… Я не пам*ятаю, коли останній раз в мене був такий день. Я його давно не забуду.

Добре, що все добре закінчилось.

Один з найулюбленіших моментів. З цього все почалось.)

Сьогодні додивилась "Gossip girl.". Відверто? Я не здивовона. Крішки шкора, адже я буду надзвичайно сумувати за всіма інтригами, плітками і любовними історіями. Лише в 4 сезоні помітила, що "пліткарка" говорить протягом серії дууже розумні слова.

І десь роки так через 3-4 напевно я передивлюсь його)

Forever "Gossip girl".

xo xo

P.S. В них, я бачу нас)