Marshmallow

"афігєнні фотки!!!!
дяку дякуюдякую
оце жжара!!!
ти передала всю атмосферу"

всираюсь просто, як приємно) я не пропаща сила)
сам Шахід) воу, воу да я ж КЛЬОВА тепер)

Оооолена) він паходу з Iron city) ахаха ну ти як завжди) добре якось відсвяткували, незважаючи ні нащо) єєєєбать, да я ж була "фотограф туси") сам Шахід попросив, хороший ніби він) приємно дуже, якщо чесно) гарно він говорить!) а от на ВовіЗіЛьвова була атмасфєра пахуже… Але теж добре) добре, що пісні улюблені були) треба ж так) меееетелики трішки Т_Т мілашно дуже як згадую) дооотики… ;)

Боже) Мені так на все і на всіх байдуже, аж самій дивно!) Посміхаюсь усім на зло, і знаєте? Так прикольно виходить, що це припадає мені до душі)

А ще мене дуже здивувала сьогоднішня ситуація) Йобанийврот, да вам не похуй всім на них! Чи вам хтось звязував руки чи заклеював рота?! Єбать, вони ні в чому не винні, а що в них там, не ваше ВСРАНЕ ДІЛО! Так набридло це все! Як в класі 8, чесно!

А ще були сьогодні в лісі))) І інколи так пічяльно ставало, але добре було) Ох уж цей флііірт! Він доводить мене до відчаю, але й до радості) А ще річ таку дивну взнала за Сергійка, треба ж майже через рік було це взнати) мілашно так) Так хочу знайти слушний момент поговорити і розказати тобі все, але не знаходжу такої хвилини… А воно все так і проситься тобі розказатись) Взнати твою думку хочу, почути навіть співчуття) А загалом все чудово)

Заїли слова бабушкі. Капєц, відчула ніби, що щось не так… Заділо, капєц.

Жахливий стан.
Вчорашній жахливий вечір.
Не знаю, що робити…. Як реагувати, чого очікувати…
Все це кінець.
Чекати повідомлення - це крайня точка наївності.
Боже, як ж мені боляче.

Блін, ну я не могла цього не зробити)
Зрозуміють не всі)

Ну тут є декілька варіантів)

Ееех Тіночка… твоя пісня "Помню" зовсім мене розклеїла. Нічого я сильна, я справлюсь! Тільки часу шкода, майже 6 місяців….

4 рази вчора пост 1 писала. Так і не закінуло. Пішло воно все.

23/06/2013

Жостко так.
Я довго ще не наважусь.
Та й хто дивитись буде. Ніхто!
Напишу лише фразочкі)

Я вернулась!
Кхи-кхи ооо знов!
Таке враження, що це не я!
Ой, косточку ковтнула!)
Класна куртка!) Ти шо либіл, це кофта!
Хочу їсти!
Я зараз тут наригаю!
Час не зрозумілий!
Таке враження, що я його викашлюю!)
Країна чудес)
Таке враження, що книжку зараз напишу!

А прикінь… Я теж про це думала!!!
Бліін, тільки одна пісня пройшла!)
Ахаха я не знаю чого сміюсь!
Вишні хочу!
Я не бачила, що тут черешня була!
Йдем, стріляти в вікно кісточками.
Філасофські тєми!
Скільки годин? Скільки годин? Скільки пройшло? А зараз?
О якщо час йде повільніше, отже я зможу вивчити бідьше біології. Бля, їсти хочу!
Боюсь, що нічого пам'ятати не буду! І що до цього було.

А якщо нас не попустить? І ми залишимось тут назавжди?!
Аааааа бігом до Олени!

сижу… а потім розплакалась…

а потім думка дурна пробігла)

Ха Ха!
Ось і накрились мої плани. Приїхали) Залишусь я сама.
А ти будеш з бабами на Світязі і з своїм "святікі".
Удачі тобі! Всього найкращого! І "кукла" хай не лопне ненароком, як їбати її будеш!)
Вже відплакала сьогодні)
Дивно, що з смайлами пишу… Може на краще це.

Жахливий день.
Такий довгий і похмурий.
Ніби виплакала очі.
Тонни сліз бачили мої щічки.
Тонни співчуття і жалю обіймало моє серце.

Чесно? Дуже!
От жила собі людина, зла нікому не бажала. Працювала і трудилась, не покладаючи рук. І настав день… її не стало. Страшно. Життя таке жорстоке.
Назавжди в пам'яті. Хай земля Вам буде пухом.

Єбать як мені страшно. Я наважилась зробити це.
А ще руки з дупи ростуть. Фуууу як так можна…… бєєєє