Это просто Вьюи блог

Обожнюю людей з якими ти відкриваєшся. Коли бачиш перед собою щирі, добрі очі, яким можеш довіритись. Не потрібно нічого вигадувати, слідкувати за діями. Ти просто залишаєшся собою. Ти відчуваєш максимальний комфорт. За таких людей потрібно триматись.

Я знаю, що ми ніколи не зможемо бути разом. Тому, що нас завжди розділятимуть сотні кілометрів. Але Я думаю про тебе кожного дня. Кожного божого дня. Коли прокидаюсь. Коли снідаю чи вмиваюсь. По дорозі до школи. У школі. Після школи. Сидячи на додаткових заняттях. Ти постійно в голові. Наша пісня в плеєрі Katie Melua – Piece By Peace. Спільне фото на заставці.
Спогади гріють. Надають відчуття, що ти поруч. Що ти і нікуди не їхав.
У мене ніколи не було такого почуття, ні до кого. Дивне. Це не симпатія, це не закоханість. Я просто одного разу дозволила собі бути твоєю, довірилась. І досі твоя. А ти мій.
Але тепер такий далекий, такий неосяжний.
Мені приємні думки про тебе, приємне це почуття.
Але знаю, що потрібно жити реальним життям, реальними людьми.
Але все ж таки

Я чекаю тебе.

Привіт, школа. Привіт, репетитори.
Катя буде вчитись. Катя обіцяє.
Катя навіть піде завтра в школу.

Коли вже часу майже не залишається, розумієш, що потрібно було його цінувати та насолоджуватись.

Скажений ритм серця, шалене тремтіння всього тіла, розгубленість…
Знову він? Та ні. Не він. Зовсім не він.
Я відчула це все до другого.Розумієш, ти розумієш? Це перемога. Це бурні оплески та овації. Я не могла витримати такого бурхливого натиску емоцій, тому наша зустріч тривала від сили хвилини 3. Але за ці 3 хвилини я відчула в середині тіла мільйони метеликів. Незабутні відчуття, яких мені так не вистачало останнім часом.

змінити життя, змінити погляди, змінити думки
чи важко це зробити? коли минуле затягує, коли живеш лише спогадами
хтось скаже, - "якщо є бажання "
а що робити коли одного бажання не вистачає, коли ти намагаєшся забути а все виходить навпаки.
здається я почала тебе забувати, але ти знову з*явився, разом з тобою і прийшло все те минуле, яке я так усердно намагалась викинути з голови.
здається, ніби без тебе вже немає мене. ти став частиною мого життя, ти живеш у мені.
але мені не потрібні ці муки, страждання
я хочу назажди покінчити з цим
з цього дня
я назавжди викидую тебе зі своєї голови
НАЗАВЖДИ
я не в силах вже сумувати та сподіватись
я починаю нове життя без тебе. а тобі бажаю щастя. від щирого серця.
БУВАЙ:*

ну вот
довгоочікуванна зустріч
несподіванна до того ж
що я відчувала? напевно тисячі різних, незрозумілих відчутів.
39 днів розлуки і ось твої очі, які настільки знайомі
мурашки по шкірі, сльози в очах
безкінечне, нестерпне тремтіння
твоє питання: "все добре? "
як я маю відповісти? що в мене все настільки погано, як ніколи раніше? чи що я кожен день рахувала і боялась нашої зустрічі, як апокаліпсу?
ти бачив як я тремчу, ти бачив мої очі
ти все знаєш, ти все розумієш
я ж не розумію нічого. нажаль.
яке твоє відношення до мене, для чого ти прийшов зустрітись?
ми розмовляли як давні знайомі
а так хотілось взяти тебе за руку, ти навіть не уявляєш настільки
а твій запах
я ще раз відчула запах твого парфуму, це можна зрівняти з ударом в живіт, знаєш
це було боляче, аж занадто
я не знаю, що мені дала ця зустріч
все залишилось так як і було

я не розумію. зовсім.

я хочу просто знати правду, чому не можна мені напряму сказати, що і як, чому я маю мучити себе здогадками, накручувати лишні факти? я готова до правди. нехай вона прозвучить. тоді я буду вже мислити по-інакшому. я навчусь бути без тебе, не думати про тебе. мені потрібна лише правда.

чому ти знову в моїй голові?
не мучай мене
будь ласка

Я ніколи, ніколи в житті не відчувала такої турботи, ні від кого, як від тебе в цю ніч.

ти навіть не уявляєш, як я за тобою сумую: С