FRΔNQUR
Персональный блог FRANQURZ8 — FRΔNQUR
Персональный блог FRANQURZ8 — FRΔNQUR
ПЛАНИ (ЧАСТИНА 1)
і так,:
-завтра іду до тараса і все йому кажу(ну канєшно, якшо його побачу)
-робить всі урокі!!!!(і чітать тоже!)
-послать нахер всіх, хто відноситься до мене, як до гавна(хай почуствують себе ще хуже гамна)
-постараться переучіть себе не спорить з страшими, шоб не робить гірше.
-научіться: помовчать-вислухать-і зробить по-своєму.
ну от. якось так. ВООБЩЕМ, учіться з завтрашнього дня в мене полюбом не вийде(бо змагання), но я обіцяю, шо почну.
І БЛЯТЬ ЧЕСНО, ХТО Ж ТО МЕНЕ ПО ВСІЙ ШКОЛІ ПОПУСКАЄ?анони ви грьобані!і це я пізджу?мда.і хто сказав шо я збиралась з тобой мутить?ти-мудак, а мене ніхто не попускав, ніколи!так шо ідіть всі В ЖОПУ!!А ОПУСТИТЬ МЕНЕ НИЖЧЕ ПЛІНТУСА-ТІКІ ПОПРОБУЙ, І МАЛО НЕ ПОКАЖЕТЬСЯ.ахуєть, я думала шо ти нормальний!! -оце я тікішо написала одному далбайобу. мудак. сука.
23:19:32
або є ще третій варіант: я застрелюсь, а всі будуть плакать
23:17:32
в голові виникла така дивна ідейка. боже, шо ти зі мною робиш.? вообщем:є одна людинка (К.Т.), яка мені дуже інпонує, і походу вона трохі тупить. і я рішила шо скажу К.Т. в понеділок про все, шо думаю стосовно нього.
от так-от.
тепер в мене тікі 2 варіанта: або мені буде больно через К.Т., або мені і К.Т. - ХАРАШО. ахахах
ай, коварна, ай, маладєц !
пальці напружені, високій пас, ближче до сєткі…даша бий! сєтка….аааааааааа..дєвкі збирітьсяяя!! подачааа!!! бий…сильніше бий!! аааа..! уррррааааааааа!!
аххаахаххахха
сьодні була проста гра, но завтра буде дуже важко. 23 школа б*є дуже сильно. і тупо не встигаєш зорієнтуватися..нас спасуть тількі подачі, прийоми і пас дашці..ахахха!!!
но ми вийдем в пів-фінал !!
ми порвем їх!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
сука.
не навязуйте своє мнєніє, будь - ласка.
дякую.
я дуже змінилася за ці вихідні. і здається в кращу сторону. я змінила свою думку про людей - не всі сукі, але є винятки. а ще я почала слухати рок, пофарбувалася в рижу. енд зис із вері лайк мі!! я не знаю чи іншим це подабається, але на думку багатьох мені просто - похуй. мене цікавить тільки думка рідних, бро і ще декого.
я бачу, що ти щось до мне відчуваєш, але я не знаю чи це так, чи це просто я собі таке видумала. видумала під впливом того, що ти мені подобаєшся. і я не знаю що з цим робити.
брум - брум - брум…
це звук втікаючої від мене голови, ВІКА!
Дари.
Пусть то последним
это будет.
но ты дари
тебе ведь это
никто уж не забудет.
Дари дары свои,
и тяжело дыша -
взгляни на небо,
ведь там твоя душа.
И пусть тебе
привидится
твоя мечта.
Тогда ты вспомнишь
все что ты дарил.
И в небеса.
Там навсегда….
*
из головы твоей
польется кровь.
и все закончится.
но вновь.
и все с нуля.
опять дары
даря.
дари.
Дари.
Всегда.
цей вірш я написала всім тим людям, які хоча б трохи когось люблять. для того, щоб вони зрозуміли, що треба поважати не тільки тих, кого вони люблять, а й тих, хто любить їх. і потрібно любити всіх…..
блять. шо це за брєд??? я не така!! це не я……………я зараз якась не справжня…знаєте яка я зараз?? і я не знаю. я боюся…..
боюся
Останнім часом я почуваюся дуже дивно, ніби - всім похуй. а я одна - однісінька. хоча всі здається і зі мною…але і в одночас всі мене кинули. я вирішила забути цю всю фігню, і поїхала у село. думала, що знайду там те, що потрібне мені..і знайшла. але не зовсім те, що хотіла. там я впала в повну дипресію. жорстоку та нещадну. мене рвало на шматки, з середини. але саме завдяки їй я отямилася, почала ностальгувати, та викинула на зовні всі свої думки. я заспокоїла себе…і от, що випливло з цього: я почала писати…писати вірші, про все те, шо мене зв’язувало в тугий вузол. про те, що так заважало мені, не давало дихати. і своєрідною мораллю одного з цих віршів було: Потрібно - це робити, не тому, що так треба, а тому, що ТИ так цього хочеш. і на даний момент, я буду дотримуватися цих слів. це буде моїм єдиним правильним вибором!
Не потрібно дозволяти комусь керувати собою. бо так ти точно ніколи не будеш "хазяїном" своїх думок. і колись тебе це доб’є
після того як я почула себе, сталося те, чого я хотіла найменше.
це капєц.
Самые популярные посты