Пока мы молоды, мы должны вооружиться зубной щеткой и отправиться туда, куда глаза глядят. Смеяться, совершать безумные поступки, рыдать, идти против системы, читать столько, сколько, кажется, не вместится в голову, любить, что есть сил, чувствовать. Просто жить. К. С. Станиславский
ти ніколи не зрозумієш мене, ніколи
нікому не побажала б стати на моє місце
і пережити те, що переживаю зараз я
чому так ? ну напевно безвихідь.Ну немає іншого виходу
Не можу по-іншому, якби я цього не хотіла
Останні дні проходять просто прекрасно!!!
Я хочу до тебе!Залишилися останні сторінки нашого довжелезного роману, написаного таким прозорим чорнилом.Дуже сумую.
Л. мені прикро, що тобі настільки байдуже. Але це твій вибір
Ще в мому житті зявилася така людина, з якою я можу говорити без перестанку, і теми не закінчуються ніколи.Да, Тарас, цей привет тобі)
Життя серед людей - це та ж кімната сміху
Між тисячі дзеркал жахаєшся — невже?!
Хто так спотворив нас?
Хто має з того втіху — приписувати нам зображення чуже?!
мало часу залишилося.
навіщо нехтувати ним?
не будьте маріонетками в руках інших людей!
нехай люди не змушують вас
думати, як хочуть вони
чути, що хочуть вони
і бачити те, що бачать вони.
Ваше життя
ваші погляди
ваша віра
ваше відношення
тільки власні думки і переконання!
не допустіть аби вашою свідомістю керував хтось
я замечаю абсолютно всё, каждое изменение. я замечаю, как кто-то начинает улыбаться мне при встрече, замечаю, как наши разговоры становятся длиннее. я замечаю, как чьи-то глаза становится холодными и неприветливыми при взгляде на меня, хотя раньше они всегда меня согревали. я замечаю, как кто-то наблюдает за мной, замечаю, как то-то забывает меня. я замечаю каждую маленькую деталь, я всё понимаю. я просто не подаю виду.
Вже ж відпустила тебе, наче
Та ти приходиш так несподівано,
і торкаєшся не тільки до тіла, а й до серця
Так і піду, нічого не сказавши,
Так і пуду, нічого не почувши,
Прощаючись, неначебно на завше,
Та випадково тінь свою забувши
Ти скажеш "До побачення" йому,
Та знатимеш: побачення не буде…
І невідомим лишиться: чому
болить душа, так боязко у грудях
Почався новий хороший день, нарешті) Мучило безсоння всю ніч, аж до пів 7 ранку я сиділа на кухні, писала в блокноті, слухала музику, пила чай, передивлювалася старі фотографії) А ще я перечитала свій блог від самого початку, цікаво було знову згадати старі думки та давнопережиті дні. Особливо багато постів є тут про тебе.Здається, зовсім недавно я писала про надзвичайно щасливі вечори, подаровані тобою, про відчуття, про очікування нашої зустрічі, а вже сьогодні я докладаю максимум зусиль аби знову не піддатись тобі, як я це робила декілька років поспіль та це пусте, час розставить все на свої місця! ) Все четвертий день сиджу вдома хвора, так нудно ( Але на сьогодні я собі запланувала багато цікавих справ Зранку почала читати "Тысячекрылый журавель", сьогодні ж дочитаю) Потім поприбираю в кімнаті, позбудусь старих непотрібних речей) Ще хочу поспівати на караоке, ну щоб підняти собі остаточно настрій) Польська, повчу польську, і так от пролетить день) Греча форева!я це люблю Гайтана- два вікна
внутри меня - пустота
а снаружи меня – мрази
у них рутина одна: суета
и задача одна: в князи
Самые популярные посты