весь кайф только в тебе

Якщо подобаюся - дай мені знати… Ненавидиш - дай зрозуміти… Ти сумуєш - подзвони… А граєш - іди!

Ти можеш втекти від обставин та людей, але ти ніколи не можеш втекти від своїх думок і почуттів.

Дуже сумна історія… шкода дівчину Вона йшла по вулиці, у вухах як зазвичай були навушники. . Грала її улюблена пісня під яку вона так любила мріяти. Раптом прийшло смс, яке перебило всі її думки. Там було написано всього одне слово «Обернись». Повернувши голову назад вона побачила його. Того хлопця який їй подобався вже більше року. У неї в голові крутилася тільки одна думка «Звідки він знає мій номер? ». Потім, ледве посміхнувшись вона сказала йому « Привіт» Він підходив все ближче і ближче. А її серце починало шалено битися. Він посміхався так щиро і ніжно, його очі сяяли теплотою. Він сказав, що давно хотів з нею поспілкуватися і ось видався вдалий момент. Вона забула про все і просто дивилася на нього своїми красивими блакитними очима Пройшла година. А вони все ходили по місту забувши про все, вона відразу відчула, що він саме той хто їй потрібен. Він відчуває теж саме. Через тиждень їх спілкування, він запропонував їй зустрічатися. (Він навіть не міг подумати, що все так швидко вийде, адже все в школі називали її недоторкою) У них все було чудово, вона просто була на сьомому небі від щастя. Але часом вона помічала погляду його друзів у школі, вони були з усмішкою. Увечері їй зателефонувала подруга, сказала що їм потрібно зустрітися. Через 15 хв, вона була у неї. . Подруга якось дивно була засмучена. Пройшовши в кімнату вона відразу почала говорити «Вони на тебе посперечалися, просто посперечалися, у нього немає почуттів до тебе. Вони сьогодні розмовляли в класі, я все чула» Саша не могла повірити своїм вухам. Сльози з очей покотилися незалежно від її бажання. Біль. Весь вечір вона просиділа, дивлячись у вікно з чашкою кави в руках. Вона навіть не була зла на нього. Написавши йому смс з текстом «Не дивлячись на те, як ти вчинив, я все одно тебе люблю, і не ображаюся. . прощаю». . Закривши телефон вона почула дзвінок. Через секунду вона вистрибнула з вікна так і не дізнавшись ні коли, що це подруга підставила її (просто вирішила перевірити їхні почуття). А він був відданий їй, і любив.

!!!!!!!!!!!!!

Треба!!!

Будемо iти до кiнця…

Кожного дня вже протягом тръох мiсяцiв коли я чую твiй голос, я щаслива!!!

А знаєте, люди різні: те, що ми бачимо зовні, і те, що є в середині кожного -воно відрізняється. Зовнішність - захисна реакція душі, нею вона прикривається, за нею ховається. Зовні ми виглядаємо так, як хочемо себе бачити. Її легко змінити… Тому на неї зважати в більшій мірі не можна, коли ти пізнаєш людину, тому що сьогодні вона зовні така - а завтра вже інша. Те, що в середині людини -це заслуговує уваги. Його ти не зміниш, надягнувши сьогодні червоного светра, а завтра рубашку, не зміниш намаганнями видатись красивішим, бо воно стале, воно не зміне в певній мірі. Але не завжди ти зможеш його побачити, бо зовнішність може його приховувати настільки глибоко, що пізнати його ти зможеш лише повністю занурившись в людину. І то з її бажанням і дозволом. Та воно не завжди є. Але коли ти все ж таки бачиш те, що криється десь в людині, ти отримуєш найвищу насолоду, насолоду пізнання, відкриття, зіставлення, задоволеного бажання, щастя. Це ні з чим не зрівняти, коли тобі відкривається не людина, а душа. Ти відчуваєш відповідальність і неймовірну легкість одночасно. Ти стаєш вітром…