Настя Булка

нашо

грязна лавка.радіон"тут чістіше сідай там(показує на грязне) ".радіон же

чувак-ідем в бісєтку
ми-нє
чувак-я курить хочу
я-іди кури
чувак-нехочу вас кідать
я-щось ми хочем тебе кінуть

ідем кароче в парку.іде жирна шлюха у якої падає з рота чіпс.радіон"мало того шо вона їсть як свиня так вона просто свиня так вона щє й піздєц свиня"

к двадцати пяти я, наверное, стану злей,
к тридцати - если хватит сил, то сумею спиться…
посмотри мне в глаза.
посмотри.
из таких детей
вырастают лучшие в мире самоубийцы.

зробив радіон інтернет мені

побила сьодня вмноградуву.об стіну.сильно.шо ж сказать.я рада
визвала мамау кєру в тєх.завтра подойду до неї і буду розбираться.якого хєра піздить хєрню всяку

В плену черно-белого мира,
В тлену уходящего дня
Бабулька котёнка топила,
Вводя в безысходность меня.

Однажды на дальней дороге,
Где шум лишь несут поезда,
Котёнку отрезало ноги:
Погасла котёнка звезда.

В пустынном безмолвии кладбищ,
Среди плесневелых могил,
В глуби демонических пастбищ
Кота сатанист разрубил.

В жестокой и бренной Вселенной,
Среди городской суеты,
Котёнку вкололи мгновенно
Смертельный дозняк наркоты.

В дремучих сибирских лесах,
Среди аномальной жары,
Всю кровь допивая в кустах,
Котёнка едят комары.

В туманной трясине недоеданья
Котёнком никто не был доволен,
Не оправдал он ничьи ожиданья,
Голодом был он жестоко заморен.

В палатке потёртой с торговцем-грузином –
Для этого нужно не много ума –
Смешали котёнка. Смешали с резиной.
“Ой, знатная выйдет теперь шаурма!”

Средь улиц бобруйских и речек,
Где все, безусловно, добры,
Не нужно быть очень беспечным –
Котёнка загрызли бобры.

В палитре обыденных красок,
Среди равнодушных гримас,
В пространстве без лиц и без масок
Сбивает котёнка “КАМАЗ”.

Уж очень котёнок любил умирать,
Да только ему нужно было узнать,
Что только лишь 9 жизней дано,
Он умер навечно, а всем всё равно!

кідав мені на комп радіон вов.класно так.нет був ужасний і він кінув іншу гру.буду граться в неї тепер

ковер

Настямама кричіть шо я енормальна завжди.але вже некричіть ніколи бо привикла

радіонина зажигалка в мене
завжди забираю його вєщі коли ухожу

вечно блін кудась шось засуну а потім найти неможу.блін

на фізрі настя лупань з вікой гладили нас з ольой і нас це бісило.чіпали мій живот"плоскій" почали їх трохі бить.небоялись.зняла я рюкзак.втікли з криками.пришли.достала оля нож.втікають з криками
карочє.іду нікого нечіпаю і тут шось віка до мене лізе.дьоргає за волоси.я прижала до стєнкі хотіла трохі подушить но мені всі мішали.сначала настя лупань накінулась мішала мені но єї почала бить оля.потім валя мені мішала.відстала від вікі.шукаю олю так як там темно і куча народу дивиться як бились.дивлюсь біжить до мене шось.це оказалась настя лупань.схватила мене за волоси.просто за волоси взяла.я тоже взяла за волоси.тупо нагнула єї за патли.віка шось там "шо ти робиш?!".відпустила настю.вона знову до мене лізла.знову нагнула.відпускаю а в неї все розтіклось карочє плакала і кричіть на мене "ти нерозчітуєш силу!бла бла бла!" ну і побігла в аудиторію.ми ушли.

дуже довго неграла в танкі.зашла пограть.лічна ізя і всі пишуть яка я класна.це так класно