Это просто Вьюи блог
Персональный блог 9567 — Это просто Вьюи блог
Персональный блог 9567 — Это просто Вьюи блог
ви буваєте мене так вже харите але дівчата я вас так люблю, це просто капец ви просто найнайкращі
банда
Дурна. Пишеш сповнені болі йому смс-ки, надіючись, що він їх зрозуміє. Кричиш як сильно любиш, почувши у відповідь лише байдужість. Не відпускаєш, тримаєш як тільки можеш, але на тілі залишаються лише синяки. Закриваєшся від інших, стаючи закомплексованою, нікому не потрібною сірою мишкою, стаєш тим, чого боялась все життя. І все через нього. Такого коханого, красивого і холодного. Байдужого до тебе. Яка ж все таки дурна.
Давайте на чистоту. В наш час нікому не потрібні твої почуття, твоя щирість і відданість. Всі хочуть, щоб ти була лише шматком м'яса з гарним обличчям та тілом. Думайте, як хочете, але це правда.
Станет совсем плохо - звони. Будем курить вместе, даже если бросили, даже если друг друга
Життя пройде, немов вода,
і відцвіте, немов вишнева гілка…
в житті одна помилка — не біда,
біда, коли усе життя — помилка
пусть я сестры по крови не имею! Тебя считаю я сестрой своею!
я так довго чекала цього дня, ось він наступив, ось він вже і проходить.Блін мені 16, я до сих пір не вірю..відверто кажучі я надіялась, що буде краще нінініні, я вдячна вам всім без сумніву!ви мене найкращі друзі, просто неповторні!але все ж я від себе чекала кращого, я посміхалась через силу, не було бажання нічього робити…і тількі сама я розумію через це все..я задумуюсь, як швидко іде час і просто боюсь цього часу, я не хочу щоб проходили ці скучні але такі дорогі дні, після ваших слів я сьогодні зрозуміла, що таке жити коли в тебе той один дідусь живий, який так силльно тебе любить, що коли ти приходиш до нього він плаче, коли в тебе всі здорові!я дякую тобі Боже за ще одне день народження!і нехай все що сьогодні мені бажали, здійснеться
незабувай хто тебе такою зробив і хто тобі це все дав!завжди пам"ятай це
я собі уявила ранок, як мене всі вітають, цілують, обіймають говорячи, яка я сьогодні гарнааа)) і я насолоджуюсь кожною хвилинкою :)
я чула щось в роді "якщо важко, значить правильно"… але чому мене ні хто не попередив що буде настільки нестерпно боляче і важко?… почуття самотності, ніби ніхто навіть з близьких людей тебе не розуміє… здається так багато друзів, а сказати як себе почуваєш по сутті немає кому…. прокидаєшся щоранку з думками тільки не здаватися, буде краще набагато краще…. знову цілий день боришся, а під вечір коли стає легше втомлюєшся і тут Бом. . і знов ранок і зново ті ж зусилля
Самые популярные посты