@zvezdaaa
ZVEZDAAA
OFFLINE

Поживем — увидим

Дата регистрации: 20 января 2012 года

Ради тех, кто для нас что-то значит, порой нужно забывать про свои принципы, гордость и самолюбие

дівчинко, він досі кохає тільки тебе
не дивлячись ні на що, і ні на кого
я ж то знаю вже, помітила

великий пост про щедрування і перебиранців буде завтра)
а сьогодні Настя лягає з температурою і головною біллю, добраніч всім:*

в сні ти маєш бути зі мною, ти маєш прийти
і подумки ти будеш зі мною
а я буду спати і думати що це реальність і що це не сон, а зранку я нехотітиму прокидатись
я все задумала наперед
головне щоб тепер воно було так як я задумала
добраніч: *

Найстрашніше - втратити віру. Її гублять раз - і назавжди… А потім шукають. І знаходять виправдання собі. Роблять вигляд, що все гаразд, і посміхаються. Але голка в серці залишається. З нею можна якось жити. Але хіба це життя?!

"сегодня окончательно сотру тебя с памяти."

і от якщо ви так кажете, то точно не зітрете. бо якби зтерли, то навіть не згадували б, і запису цього не було б. А так ви будете згадувати ще довго, доовго воно буде вас мучити

"ТРУСЫ У ПАРНЕЙ, ЭТО САМОЕ ЛУЧШЕЕ, КОГДА ОНИ РАЗДЕВАЮТСЯ. ЭТО Ж ОХУЕННО КОГДА ТАМ КЕЛЬВИН КЛЯИН ИЛИ ГОМЕР СИМПСОН ИЛИ ЕЩЕ КАКИЕ- НИБУДЬ. ОНИ ТАК ОХУЕННО СМОТРЯТСЯ НА ПАРНЯХ, ВООБЩЕ ПРЯМ НЕ МОГУ.МЕНЯ А Ж НАКРЫВАЕТ, КОГДА ВИЖУ У ПАРНЯ ОХУЕННЫЕ ТРУСЫ.В ОБЩЕМ ТРУСЫ- ЭТО ВСЕ. БУДУ ВЫБИРАТЬ ПАРНЯ ПО ТРУСАМ"

ахахахахаххаах))

"Це не сон, і, здається, вона не марить,
ті, що поряд – завжди найболючіше б’ють."

—Леона Вишневська

ZVEZDAAA

Самые популярные посты

30

Ванесса це абіда, плак плак

26

Боже, коли встиг настати той переломний момент, коли є можливості гуляти всю ніч, але я їду додому, щоб укутатись в ковдрочку і поспати?!...

22

Наосліп

Не буває так, щоб прокинутись – і від подиву отетеріти: все, про що мріяла відбулось, все до чого так довго йшла саме до тебе при...

21

А байдужість і дійсно вбиває не гірше кулі.

18

У каждого человека свои звезды!

18

"Возраст не защищает вас от любви, но любовь защищает вас от возраста". — Жанна Моро