Поживем — увидим

чому ми ніколи не вміємо вчасно сказати те що потрібно, сказати те що відчуваєш?
неважливо що це: образа, захоплення, симпатія, ненависть..
просто сказавши все вчасно, можна все змінити, не дарма кажуть"все знаходиться в твоїх руках і залежить тільки від тебе "

а хтось вміє тільки попиздіти за спиною, а влице вдьосна цілуватись

мені нехочеться портити свої нєрви через таких гнилих людей, взагалі людьми я їх затрудняюсь назвати, якісь уєбани, м"ягко сказано, але я неможу спокійно на це все дивитись, мене аж тіпати почінає бляяяя!!!!мені просто шкода тих людей про якіх пиздять, а потім сюсі пусі, вони ж довіряють цим уєбанам шо про них пиздять;
і здавалося б шо тут такого?! пффффф, та принципі нічого, просто варто краще придивлятись до людей
бо тількі ті-які тебе розуміють, ті які такої ж думкі як ти, ті-які такіж самі як ти, тільки їм можна довіритись
інші будуть пиздіти, і тріпати далі своїми грязними язиками

Всі на світі шукають щастя-але існує єдиний спосіб його достигнути. всьо навсього потрібно навчитись керувати своїми думками. щастя не залежить від навколишніх умов, щастя залежить лише від умов твоєї душі [-∞;+∞]

як добре що деякі люди йдуть з твого життя
вже потім, геть пізніше, дізнаєшся хуйню яку вони про тебе несли, виникає тільки думка" яка все таки мразь, і як я тільки не помічала? "
виявляється помічала, просто захоплення цією людиною привело до того, що абсолютно на все негативне ти закриваєш очі, і, "йдеш в нірвану"

"- Запомни сынок, умный человек всегда во всем сомневается, только дурак может быть полностью уверенным в чем-то"-сказав татко своєму синові.
так ось пам"тай, в житті ніколи не буде все гладко, ніколи не буде все ідеально, завжди виникатимуть сумніви, абсолютно завжди, все ж таки рано чи пізно нам потрібно буде зробити крок, звичайно для початку будуть роздуми, сумніви, до прикладу візьму ситуацію: подобається якась бабєнция якомусь пацану або ж навпаки, перше що відбувається це аналіз в найшій голові, спроби думати про ту особу, пізніше мрії в твої голові, а пізніше тебе зупиняють думки " а що якщо..?", і в голові стає повний бардачіщє, ти не знаєш що подумати, чи підійдете ви кінець кінців один одному, чи будуть спільні інтереси, а чи сподобаємся ми один одному і тому подібне..-загалом сумніви почнусть зявлятись, і буде багато "але"; моя думка така-розірвати все ніколи не буде пізно! варто лише попробувати, і все насправді може бути так як ти навіть не думала, або не думав, просто якщо це твоя людина, ти це відчуєш, в тебе спрацює якийсь інстинкт, ти будеш час від часу згадувати її, у вас будуть щирі розмови, він буде розуміти тебе з перших слів, характери будуть однакові, або ж все навпаки, ви будете терпіти один одного, вам буде важко спілкуватись
загалом: я веду до того, що ніколи все в нашому житті не буває на сто відсотків точно та правильно, сумніви будуть завжди, і саме це завжди збиває наз з нашого шляху
варто лише попробувати, запам"ятай, все в твоїх руках, все залежить тільки від тебе

ей ну де ти вже, той, з кім в мене будуть довгі " отношения в личной жизни", а?

• вона розказувала дітям, що в морях є такі рибки, які можуть витримати тільки певну кількість солі. а якщо вода виявиться більш солонішою, ніж та яку вони витримують, в них починається помутніння розуму
  так само діло йде й з людьми. тому що людське щастя, як сіль. коли його занадто багато, ти просто втрачаєш свій розсуд

і знову, вже вкотре, зіштовхуюсь з думкою-довіряй тільки тим які перевірені!
" двуличность", сука, шо вона робить з людьми, от буває так-знаєш одну людину, а потім ніби як знімаєш "рожеві окуляри" з очей, і вбачаєш вже зовсім іншу людину
люди змінюються, вже потрібно було б з цим змиритись
існує теорія, що людина і була гавном, просто знаєш це ніби як закоханість з першого погляду, так само і це, ти просто для початку взнаєш людину з однієї сторони: добру, ніжну, місцями жорстоку, але загалом таку яка підійшла тобі ж самому, таку яка підходить тбі, а тоді на все інше, очі самі по собі закриваються
і ти ніби спілкуєшся з людиною, довіряєш їй, проводиш з нею час, надієшся на неї, а потім приходить момент, і ти розумієш шо та яку ти знав, та яка підходить тобі, її немає, зникла, пух і все, вона просто напросто "підставила тобі жопу "
ох, тоді зникає та довіра що була до цього
і ти розумієш, шо так було є і буде
висновок: не відкриватись людям відразу
відкривтись і довіряти тільки тим які за тебе горою, тільки тим які тебе розуміють в яких ти на сто відсотків впевнений

Сьогодні пожаліла

Доволі непоганий початок дня, і здавалося б все добре, та тільки настрою якось немає
чогось не вистачає, або я б навіть сказала когось не вистачає
я ніколи не думала що настільки буду шкодувати за свої поступки
саме головне-що цей крок я зробила обдумано, здавалося б обдумано, після довгих роздумів зрозуміла що цей крок був не туди, і зовсім не обдуманий
я б повернула все
аби тільки була нагода
я б все змінила

Блять!! шо ж так невезе!? здавалося б день почався доволі таки успішно не зважаючи того що підняли мене з ліжка в 8 год, абзац.
допомогла в роботі діду, я прям така молодчиинка і все таки, сіла за ноутбук і вирішила написати пост, ось на мене найшло було натхнення, строчіла я від душі, описувала свої проблеми, свої наміри, доволі таки серйозні, розказувала який сьогодні має бути класний день з Яною (п.с. Ян, після слів які ти мені передала від ігаря про "імя з молої букви" тепер я твоє ім"я завжди пишу з великої букви), фотографії, настроєння на смай, я написала можливо десь великиииих абзаців з 7 або ж десь 8
і коли створила пост- то в пості мені висвітилось ось таке -""- !!
шо за брєд подумала я потм коли хотіла її відредагувати думала можливо все таки мії попередній пост з 8-9 великими абзацами зберігся, ні, його там не було
тепер я зрозуміла-Настя неудачінца!)

Наскільки часто люди вдаються до самообману
здавалося б нічого, ні, зовсім нічого, і зовсім неважливо, але наскільки глибоко..
самообман-обман своєї душі, і загалом це зовсім навіть не обман, скоріше це боязнь перш за все перед самим сообю, боязнь просто щось признати.
не потрібно обманювати себе, хоча і дуже важко, але все ж таки варто прислухатись було б до душі, без обману.
не варто вдаватись до самообману, адже замявше все на деякий, зовсім малий період часу, правда все ж таки випливе.

Боже, як жеш важко бути людиноюю..
іноді просто накриває з головою
і вже не хочеться
просто, дійсно нічого не хочеться
все те до чого ти йшов, все що побудував за певний час-все падає, все валиться
тоді падаєш ти
і здається -не потрібно виноситице на люди, не потрібно показувати як тобі на душі, але так важко, так важко -просто бути з іншими такою як завжди але в душі вже з новою порожнечею
і час пливе, йде так швидко.ми не помячаючи просто живемо.не помічаючи що в нашій голові весь час якісь певні думки.ти просто живеш і розумієш що дорослішаєш, що вже не так багато базікаєш, що більшість нової інформації потрібно сприймати в собі, потрібно тримати в собі; ти просто живеш з думками в голові. і не помічаєш як ці думки змінюють тебе саму. змінюють твоє ставлення до оточуюючих, до певних осіб, до людей, до світу.
змінюється логіка в голові, і хтось в душі стає блищим, а хтось віддаляється; проте є люди-які не дивлячись ні на що, завжди залишаються в твоєму серці і душі і голові.ти постійно думаєш про них, міркуєш.робиш висновки. і розумієш що ще хтось на крок віддаляється від тебе.але після певних висновків ти підводиш підсумки, знову розуміючи що повертаєшся в звичний темп життя, до звичних людей, до звичних думок
і розумієш що думкі в голові линуть, линуть, линуть..
ти розмовляєш сама з собою, чи може це вже з головою не все добре..
не потрібно замикатись в собі
але іншого виходу немає

Влюбленности придают слишком большое значение. На 45 процентов влюбленность состоит из страха, что вас отвергнут, на 45 процентов — из маниакальной надежды, что именно на сей раз эти опасения не оправдаются, и на жалкие 10 процентов из хрупкого ощущения возможности любви.