Поживем — увидим

"

Дружите с пацанами, среди них нет овец ©

Якось легше дихається, коли знаєш, що в світі є і другі такі ж придуркі.Моєму даху приємно їхати в супроводі чужих дахів, вибравиши приблизно той же напрямок.Повна самотність-це хороша справа, в межах своєї квартири, але не в масштабах планети. Знати, що по Землі ходить ще пара-тройка схожих на тебе істот, -необхідна і достатня умова душевного комфорта)

Так же как и все мужики, Мы выбираем глазами, мы любим глазами…Но как можно влюбиться в человека который не подходит нам духовно.Мы всегда будем меняться, худеть толстеть, и главное стареть.Мы всегда можем обратиться к врачу и нам сделают новые сиськи, подтянут задницу, нарисуют брови, накачают губы, сменят цвет глаз.Лишние килограммы убрать тоже не проблема..Но не один врач не сделает нам новую душу, не изменит нас внутри себя. Так сложилось что мы формируемся гораздо раньше чем портится наше тело и разрушается наш организм.Наш склад ума, мировозрение, точка зрения, характер, менталитет.И т.д. и т.п.
Так вот. Красота тела может привлечь, но лишь красота души может удержать человека.
Влюбляясь в красоту человека мы не задумываемся кто он на самом деле внутри, нам интересно что мы видим снаружи, ибо зрительное восприятие нам важнее.Но как только то что мы так привыкли видеть меняется, обертка от нашей конфеты стареет, не так сверкает и блестит, и выглядит потрепанно.Мы теряем интерес к ней в целом, и то что находится там внутри уже не имеет значения, потому что мы влюблялись в обертку а не в ее содержимое.Таким образом разрушаем все тактильные и духовные контакты между собой.В этоге очередное разочарование, полный крах.
Найди себе половинку ту которая в первую очередь будет тебе близка по духу, сердце должно лежать т к этому человеку .Ты должен/а думать так же как и он/а . Дышать вместе.Кричать.И не бояться того что думают другие.И не важно что он не Аполлон, а она не Афродита.
Всегда можно изменить себя внешне и никогда нельзя внутри. обертку он всегда сможет, главное что бы начинка была не гнилая.Человек должен сам решать в какой оболочке ему лучше, а обернуться в красивую
©Соколов Николай.

"а хочешь,
я открою тебе маленькую тайну?
один такой малюююсенький секрет.
знай
люди не встречаются случайно
случайностей поверь мне, в жизни нет "
ТОДІ В МЕНЕ ЗУСТРІЧНЕ ПИТАННЯ, НАВІ ЩО Ж ТОДІ Я ТЕБЕ ЗУСТРІЛА?! МЕНІ І ТАК ПРОСТО СПІЛКУВАННЯ ВИСТАЧАЄ. НЕВЖЕ В ТЕБЕ ЯКАСЬ ІНША МІСІЯ?

приблизно так проходило все моє дитинство, і навіть перший роки до дорослого життя
і я вдячна трєнєрам за це, бо з яким б слізми я не виходила з залу, з яким би болем в ногах я не йшла до дому, з якими б травмами я не ходила-я всеодно трималась від тієї важкості.і зовсім неважливо як та тяжкість була -тоді фізична, зараз фізична та моральна- всеодно, це вони мене навчили гідно справлятись з всім самій, і терпіти біль якою б вона не була. бо навіть не перетерпівши біль в перший раз при сіданні на шпагат, я б більше ніколи не сіла на переростяжку. а зараз майже так само-яка б важкість не була, варто її перетерпіти, бо це робить тебе сильнішою надалі

настрій знову насупився
і того навіть не передати словами
ти казала що холод на вулиці
помиляєшся, від тільки між нами

занадто багато співпадань для " просто друзів", занадто багато розуміння, занадто багато всього
якось не задумувалась раніше, і навряд "хтось" помічає наскільки схожі. і хтось забив на когось. і є хтось лишній, 3-тій лишній, і якось забаготь "хтось", але я звикла, змирилась) я розумію, все розумію
друзі ж все таки. не більше цього

хочеться спокою. такого простого і щоб всі зрозуміли

я хочу. .

чому я відчула підтримку, тоді, коли я її не потребую?!
ні.все.я відвикла від тебе і в тобі ані каплі не потребуюсь. ДОСИТЬ.Я ВЖЕ НЕ ТА. МЕНІ ВЖЕ ПАРАЛЕЛЬНО!
ВСЬО БАСТА!!! ПОЄЗД УШОЛ!ТЕПЕР ВОНО МЕНІ ДО СРАКІ І НАФІГ НАДА!!! і прошу не тривож мене, бо мене це тільки ВИХАРЮЄ !!зникни з мого життя, будь ласка
в мене і без тебе все добре.
все ж добре ;)

Я не сильная, это такой маскарад…
Чтоб меня не жалели в слезливых порывах.
Я могу пережить тяжесть разных утрат
Без каких-то заметных психических срывов.
Я не сильная. Просто просить не люблю.
И вымаливать счастья на паперти чувства…
Я мольбы о любви не ношу к алтарю,
И борюсь в одиночку с отчаянной грустью.
Я не сильная. Просто сейчас не до слез.
Я себе запретила бессмысленно плакать…
Ведь смешно ожидать облегченья всерьез,
Разводя на душе беспрерывную слякоть…
Я не сильная. Просто привыкла сама.
Добиваться, решать, разбираться в вершинах…
Я не верю в какие-то полутона…
Не мечтаю о прошлом на старых руинах..
Не надеюсь на помощь светил и людей,
Не твержу, что мне радостей выпало мало…
Не страдаю отсутствием сил и идей.
Я не сильная. Просто быть слабой устала…

Злата Литвинова

недільній ранок, всі нормальні люди сплять до обіда в таку погоду
а я задаюсь питання: ЦЕ МЕНЕ ОДНУ СПЕРЛО ДЕСЬ В 5,30 РАНКУ В НЕДІЛЮ!!??
а потім згадую:ах да настя, ти ж нєудачніца, КАНЄЄЄШНО ШО ТЕБЕ ОДНУ!