seasidе

це найгірша ніч за все моє життя.
мені гірчить у роті від вашої брехні!я розумію те, що як тільки починаєш довіряти людям, вони відразу починають брехати.
ну навіщо?хто, що хоче доказати?

ймовірність того, що в мене нерворий зрив вища достатнього.

мені болять очі від сліз.

це найгірша ніч за вже моє життя!

щоб там не було, ти завжди підтримаєш.
вибач, що я така.ну така вже я.
" даже сиамским близнецам легче быть порознь"

Запинатись на півслові,
ховати погляд у кишеню,
вкриватись багрянцем з голови до п’ят,
несміливими літерами починати нові рядки.
Спасибі.
За те, що на все заради мене готовий,
за те що одним займенником окреслюєш все життя,
за ніжний дотик до тіла міцної, мов гриф, руки.
за те, що ти мій, а я тільки твоя.

Кохатись у лимонному сяйві місяця,
що ледь визиратиме з-за гардин.
Спасибі.
За вірність, у якій півсвіту вміститься,
за все, що колись обіцяв,
за те що з мільйонів – такий один.

Прокидатись подумки поряд,
шаленіти від ревнощів, кидати з опалу важкі слова.
Долати гордість, сумніви, розпач від горя.
Спасибі, рідний, що дав мені серце.
Тільки з ним я – жива.

—Леона

я вже не маю сили тікати від тебе.ну досить вже.ну відстань!!!!!!!!
квартиру купуєш?купуй!!!!!але подалі від мене!!!
я мрію, щоб нас розділяли тисячі км.а не 10 метрів!!!!

а я думаю, чого така черга..

Було соромно повертатись вранці додому,
нишком оминаючи мамин сон крізь коридор.
Він мені просто друг, навіть менше – знайомий,
він з тих хто бувають «після», а не з тих, що «до».

Він мені завжди ввімкнена телефонна слухавка,
носовичок і міцне плече.
Він з тих, хто не радять, засуджують, а з тих, хто
мовчки вміє слухати, не зазіхаючи на зміну сталих
речей.

Він – передбачена випадковість,
надміру охайний, зразковий.
Хоч в рамочку поряд з ліжком став.
Завжди усміхнений, накрохмалений комір,
завжди спокусливі, неціловані сумом вуста.

Я б отямилась, я б до його спокою й ніжності звикла.
Але, знаєш…
Такі як він – це солодка лірика.
Тому я вкотре кидаю долі виклик: нехай серце шматує
черговий покидьок, якому у мене патологічна схильність вірити.

—Леона

з таким зно я ще можу потрапити на державне^^

є люди, які цікавляться життями інших, але не своїм.які думають, що в них все настільки прекрасно, що далі вже жити немає куди.але ж ні.в таких людей проблема з собою.
в нашому місті є дуже багато людей, які від прив'язаності до так званих "друзів-коханців" втратили все.і себе також.
такі люди, починають погано вчитися і з відмінників виходять зі школи з 6-7.заєбісь да, падруга?!такі люди, шарахаються на вулиці тих людей, яким колись зіпсували життя з думкою про те, що замінять собою всіх.такі люди душевно хворі!!
думаєш, тим що ти посміялась з так званим "сюрпризом" підняла собі левел в очах інших?ніііі!!!
рік пройшов, давно вже треба було забути все те, що було між нами.як не як, "ліпаві друзяшки"зі мною вітаються на вулиці, а ти очі опускаєш до самого низу.
соромно має бути людям за те, що не живуть своїми життями.с о р о м н о