Это просто Вьюи блог

А я миле чудо) ))

Такий гарний день міг зіпсувати лише…ти. А взагалі - знати, що тебе чекають і не прийти. Я не дивуюсь вже. Впринципі - нехай буде так. Справді це мало бути востаннє. Я знову думаю про все. Дуже важко чинити щось проти своєї волі. Дуже важко стримуватись. Все нормально і раптом чуєш голос людини, яку хочеш бачити кожного дня, дарувати їй свою радість, усмішку, прості та ніжні слова і все. Все знову шкереберть.

Занадто багато того "все".

Було б це комусь потрібно.

Знаєш, якщо ти це читаєш, або колись прочитаєш, я хочу щоб ти знав.

Я знаю про неї і про тебе, і про подарунок і про "вона та сама - єдина" і взагалі. Я не дурненька.

Але просто я до цих пір якось живу з цим всім. Все якось добре було, і раптом просто ніяк. Це моя помилка. Але раніше все було не так.

Не розумію просто як я можу все це пробачати.

Ти не знаєш, що ріжеш мене без ножа. А я знаю…знаю багато. Ти знову брешеш, або недоговорюєш…чи як ти це називаєш.

Просто рано чи пізно до тебе це прийде. Прийде розуміння того, що ти наробив.

Бо як би не було, колись в мене це пройшло - і ти тоді був такий ж безпощадний до моїх почуттів. Я так не люблю коли мені брешуть.

Ніколи не говори, що ти цінуєш і не хочеш втратити людину, якщо насправді вона навіть тобі не потрібна. Бо просто, може таке бути, що ти цій людині потрібен. Такий як є, зі всіми недоліками. Ось вона живе і любить тебе…такого розбишаку, любимця випити і відпочити наповну. Навіть такого брехуна. А ти не хотячи…вбиваєш все, що в ній за стільки часу назбиралось.

Просто ще трохи і згасне. А коли згасне - пізно буде.

А взагалі…не знаю чому це все написано. Просто ком в горлі, і думок багато. Так багато, що і алфавіту не вистачить, щоб описати.

Сила - це в мені. Без цього я б не була я.

Такеотвечірнєписання.

Будьте щирі з людьми, що важливі.

Моя Вам порада

Я так і знала що ти мій кривий почерк зрозумієш саме так)) Насправді там пише " Я це люблю" типу тудутуту. А ти Кровопийце як завжди не так все розумієш. тю.

"Після першої моєї зустрічі з тобою, в твоєму погляді я побачив щось таке, що повністю переверернуло моє світобачення щодо людських поглядів. Тепер перше, що я роблю при знайомстві - це дивлюсь людині в очі." (с)

Сколько бы не говорили люди, зачем?
Мы все равно дальше жить будем

ты, конечно, можешь сказать "i am sorry "
и лить этих дней жидкое молоко

но помни, что море
это там, где действительно
глубоко

Все проходит: любовь, искусство, планета Земля, вы, я. Особенно я.

мені всерівно, тішся.

now you can fuck everything, bastard

Я не думаю, что ты знаешь, сколько ты значишь для меня, не имеешь даже ни малейшего представления

Мне следовало быть разумнее.Сейчас я тоскую по тебе, как Сахара по дождю, Переменчивому, как погода, Возможно, это так, возможно, ты не собираешься меняться.

Мне кажется, что у тебя два дома,
И в то же время, ты мне кажешься бездомным.
Там, где мы живем, я чувствую, словно я — чужая,
Когда ты дома, я чувствую себя еще более чужой.

Я живу на безлюдной земле,
Где нет пути домой, как будто ты сам не понимаешь.
Потому что ты то здесь, то там, а по сути — нигде.

Такое чувство, что я живу на чемоданах.
Чтó все эти годы неопределенности, —
Лишь попытка найти свое место.

Я живу на безлюдной земле,
Где нет пути домой, как же ты не понимаешь?
Потому что ты то здесь, то там, а по сути — нигде.

Раньше было так: всегда говорила себе "так, если спросят, как дела - скажу, что все хорошо", а сама начинала ныть. А сейчас думаю "ну все, надо рассказать уже кому-нибудь, в чем дело, не то взорвусь" и говорю - все хорошо. Даже забавно.

Иногда мы чувствуем, что в нашей жизни возникло что-то важное, а иногда понимаем это лишь через годы. Так бывает с людьми

Час не залишав ілюзій, і не зупинявся ніколи, він йшов вперед, а ми стояли збоку і дивились на нього зі сторони; нас ніколи ніхто не вчив, ми ніколи нікого не слухали, ми вірили, що справимось без них, вони вірили в те, що нам допоможуть. Так і нас не стало. А вони і далі вірили.. V.v.