HEY KISA

3:20

5:20

Я не буду писати пунктами.

Я просто сама не знаю кого я можу полюбити. Думаю, що має десь йокнути аби я зрозуміла, що це моє. Тому тут не має ідеалів.

Літо. Потрібно себе розважати самим. Виконуйте всі свої божевільні ідеї, як я!

Ми з Лізою домовились зустрітись в 3:15 ночі на перехресті і поїхати кудись на велосипедах. До цього часу ми не спали, бо вже одного разу повелись на сон. Спочатку єдине, що нас хвилювало це не спалитись перед тими, хто спить.
Довго не могли дочекатись назначеного часу. І ось на годиннику вже 3:00 і в мене різко починає калатати серце. Я пішла збиратись, Віка дала мені ключі. Моєю задачою було безшумно вийти з будинку, готово! Взяла велосипед, відкрила ворота і поїхала на перехресток. Там на мене вже чекала Ліза. В мене була дурна паніка, таких емоцій я ще не переживала. Ми вирішили поїхати з Підгайців в центр. По дорозі ми зустріли на зупинці хлопця з дівчиною, які дивились фільм. У когось з ідеями теж все в порядку ;) По дорозі до драмтеатру Ліза помітила патрулів і ми звернули в якийсь двір. Об.їхали його і добрались до драми. Там відпочили, поїли, пофоткались. Ліза знову помітила патрулів, в мене серце калатє, хочу вже їхати. Але вони до нас не дійшли, та не встигла я заспокоїтись, як ми помітили інишх. Я вже просто не встигала кожен раз пересирати. На цей раз ми зібрались і поїхали. Вірішили поїхати до там таму. Потім в низ під міст і вже рушили додому. Було гарне небо, ми все зафоткали. І потім роз.їхались додому. На годиннику було 5:25, ми могли б і довше покататись, але мій Сєрж і д.Ваня в 6 мали їхати на автобазар. І тут починається знову те, що я пересираю. Заходжу додому і чую, як хтось сидить на кухні. Я зачекала декілька хвилин, глянула на кухню. Там був Сєрж і д.Ваня. Я швиденько побігла на 2-ий поверх і залишилась не помітною. Ніби як сцена з американського фільму ;)

Зробимо підсумок.
Таких емоцій в мене ще не було. Це було божевільно, кожен раз думаючи, що зараз хтось подзвонить і нас палять. Але знаєте, це було прекрасно! Це було чудово і неймовірно! Смішно і страшно.

Я дякую, тобі Ліза за цю ніч спогадів.
Ми обов.язково повторимо!

За день ні одного дзвінка, ну та ок.

00:01, він дзвонить (напевно говорив з кимось, а мені набрав коли з.явились нові хвилини)

Я не беру трубку. Проходить ще декілька хв, він не передзвонює. Я надсилаю безплатку. Дзвонить, поганий зв.язок, я кажу щоб зачекав і потім випадково вибиваю. І він навіть не передзвонив! Ну от що за хуйня? Я пишу це з посмішкою на обличчі, мені смішно від того, що мене це злить.

Піздєц просто.

Вчора я була така рада з того, що після катання в мене не болять ногі.
А як лягла спати в 2:15 то не могла заснути, бо жахливо боліли ноги.
Крепатура, всі діла.
Я зараз ходжу, як каліка.
Хоч би їздити норма змогла.

Сукааа!
В мене такі червоні очі!!!
Я блін ждала поки ти подзвониш!!!
Блять!!!
Хоч передзвони!
Я поділюсь емоціями ;)

Я додивилась 2-ий сезон Шерлока.

Це просто піздаааа.

Нормальними словами це не описати, це взагалі не описати.

Одні емоції, лише емоції.

Враження зашкалює.

Обожнюю такий вид кіноматоргафу.

Кататись на велосипеді ахуєнно!
Спочатку ми рушили на Липини, потім звернули на Рівенську і доїхали так до центру. Потім парком до Підгайців назад.
Охх, як ж це класно!
Я обожнюю кататись на велосипеді.

Скоро будемо зустрічати світанок: 3

Я роблю вдома їсти, я прибираю завжди сама. Я прибираю за котом. Роблю і йому їсти. Я бігаю в магазин 100500 разів на день. Я виконую всі твої прохання. Я завжди сама ходжу по поліклініках, записуюсь в секціях, розбираюсь з вчителями. Ходжу на базар. Їду в село допомагати, ще й там пахаю, бо ти змушуєш і тільки. Я читаю книжки, мене не потрібно заставляти. Я роблю усе. А ти свариш мене за те, що я не помила мийку, за те що на столі лежить бумашка, або я не помила ганчірку, якою витирала пил. Кажеш, що я не відповідальна. Кажеш, що з мене ніякого толку. Ну нахуя я тоді тобі така? Я не думаю, що хтось з моїх однолітків так пахає, як я. Та я навіть впевнена в цьому. Ти нарікаєш на навчання, зрівнюєш мене з іншими. А коли я кажу, що в інших є репетитори, то ти ще більше бісишся. От тільки хуй знає чого. Чесно, я вже так заєбалась. Я летіла в ці Підгайці, як на відпочинок!!! Як на свободу! І залишусь тут ночувати, щось придумаю на ніч. Хто хоче зустріти світанок? Бажаючі, нууу. Є можливість, але ще є і передчуття того, що я її просру. Або сама піду гуляти. Клааас, хай мене ще трахнуть ;)
До чого я веду, я стомилась. В мене літо, а ти здається цього не розумієш. Ти жалієшся на те, що я тобі ніколи нічого не розповідаю, а хіба є час на розмови? Ти працюєш з 8 до 11. Коли, блять?! Коли ти вихідна, ти займаєшся своїми справами, ок. Я думаю про те, може якби з нами жив чоловік, то було б простіше. Охх, скоріше б поїхати з Луцьку куди подалі.

Мене влаштовує те, що я багато так роблю. Я звикша до самостійності. Але мені не подобається те, що тобі ще щось не подобається. Досить вже!

Розмова по телефону тривала лише 5 хвилин, враховуючи те, що дзвонив він мені тільки 2 раза, а не 20, як зазвичай.
- Ти може хочеш спати?

— Ні. А може і хочу.

— Ну тоді добраніч.

— Так швидко, ну добре давай.

Це тільки маленька частина розмови. Ще було декілька моментів, які мене здивували. Але хуй з ним, ще б я преживала на рахунок цього. Треба просто швидше закінчувати з ним, поки не прив.язалась.

сьогодні підписались, я була рада)

а зараз хтось вкотре відписався, як ж мене бісить це відчуття коли ти не знаєш хто це! я прирівнюю це до зради! негідник!