HEY KISA

— ти носиш окуляри для далі?

— для далі

я просто зайшла на інстаграм і ахуєла
одне лицемірство, шлюхі і бухло

блядствоблядствоблядство, онлі блядство
как?зачєм?і нахуя?

плакати від цього хочеться

Мама вийшла з ванни.
Діалог:

— Мааам, тепер я можу іти в ванну?

— Нащо тобі в ванну?

— Людям не треба митися?

— Людям треба, а тобі не треба.

Мама як завжди, шуткі шутить.

До речі, вк в мене висить 34 повідомлення, прочитати я їх не можу, не знаю чого. Тому кому що треба дзвоніть, пишіть на мобільний!!

Федорова, ти мені треба в п.ятницю в 19:00 !!!!!!

Мої вікна в квартирі виходять в парк. Так, краєвиди в будь-яку пору року безперечно гарні! Але є одне "але"! Ненеавиджу парк в літню пору! Чому ж? КОЖНОГО ДНЯ ТАМ ЛАБАЄ МУЗИКА, ЯКУ МЕНІ ЧУТИ! КОЖНОГО ДНЯ! В БУДНІ З 19 ДО 23. А ПО ВИХІДНИМ БОНУС! З 11 РАНКУ ДО 23. ДУЖЕ ДОБРЕ!
Ладно, якби грала чудова і класна музика, яку слухаю я! Але ні! Тупа попса, щось типу Потапа і Насті, Сєрєбро, Нюши, PSY і ще всякої тупою фігні! Це навіть музикою не назвеш!
Можна робити вдома впискі без музикі, бо буде чути, ту що в парку!

Але мені ще добряче повезло, "музон" грає тільки літом. А от тим, у кого вночі світлофор піздить ще гірше ;)

Задають мені питання!
Повторюю ще раз, на питання в аску я відповідатиму на Вьюі, так як питання задають мені мої фолловери на блозі.

Все в порядку.
Просто ні до кого вже не тяне, як було колись раніше.
І так значно легше!
Відношення до друзів не змінилось, і їхній список також.

скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.
скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.скучила.

https://ask.fm/caraewinst

Останнім часом в моїй голові формуються надзвичайні висновки.
Здається, щоб зрозуміти всю "дружбу" потрібно її втратити і всю надію на відновлення. От тоді дійсно мудрішаєш. І я навіть не шкодую, що такими жертвами я полгинаю весь сенс. Я вже нарешті навчилась відпускати з миром, і вже навчилась так, щоб назавжди. Я вже звикла до тої думки, що не знайду друга-однодумця чи як то кажуть "рідну" чи "свою" людину. Тому і не надіюсь. Я вже втратила всіх "своїх", і вже давно. Я звикла до того, щоб кожен день знаходитись у чиємусь оточенні, але всеодно самій. До всього звикаєш швидко. Навіть до долі-сучки.

Хто зна, можливо життя ще не раз перетрахає мене. І я знову відчую до когось прив.язаність, а потім так само втрачу. Але зараз я і так нічого немаю. І так значно легше. Я зрозуміла, що виконувати обіцянки вже давно не модно. Тому і вірити в них не варто. Тебе не зрадять друзі, яких нема. Залишається тільки вигадувати їх. Та знаходити втіху у інших справах. Можна спокійно поглинути у світ музики чи книги. Або у світ мрій. У свій особистий світ.

І не треба намагатись врятувати. Я не хочу. Ви не повірите, але мені так добре! Так прекрасно! Можливо хтось мене розуміє, і можливо хтось відчуває те ж, що і я.

Радіти життю можна в повній самоті.
Але як це називається? Яка це хвороба? Чим я хвора?
Спогадами!

варила я картошку, а вийшло так, що пожарила -_-

Під кінець літа починається двіж, ну клас!)

З часом у моєму житті з'являються люди на дзвінки і повідомлення, яких я не відповідаю. Яких я намагаюсь уникати, аби зберегти собі нормальне життя.

Мені просто потрібно!