PaKo
be brand
be brand
— пап, фто это?
— это кот.
— пап, фто это?
— это кот!
— фто это, пап?
— кот.
— это фто, пап?
— это кот!
— па, фто это?
— не знаю!
— это кот, пап
"Ночь, улица, фонарь, аптека,
Бессмысленный и тусклый свет.
Живи еще хоть четверть века -
Все будет так. Исхода нет.
Умрешь - начнешь опять сначала,
И повторится все, как встарь,
Ночь, ледяная рябь канала,
Аптека, улица, фонарь.”
Я заберу тебе з собою
У далечінь,
Де ми врятуємось любов’ю
Від зла вночі,
Де я вкладу в твої долоні
Прозорі сни,
Що зачекались нас в полоні
У далини.
Я заберу тебе у спокій
Ще при житті,
Де найщасливіші із років –
Немолоді,
Де добрі люди – надто щирі,
А люди злі
Живуть із добрими у мирі
На тій землі.
Я заберу тебе у повінь
Відвертих слів,
Під пильним поглядом любові –
Поверх голів,
У неосмислене шептання –
Крізь тихий сміх,
Де ми полюбимось востаннє
За нас усіх.
Я заберу тебе у ранок,
В свою зорю,
Де ми підпалим наші рани,
І я згорю.
А ти розвієш на світанні
Мої слова,
Й вони полинуть, птахи ранні,
А ти – жива…
Зник у парку останній трамвай,
Тихо в місті, немов у душі.
Я не знаю, сказати: «ПРОЩАЙ»
Чи лиш просто сказати: «ПРОСТИ».
Я боюсь розтривожити час,
Що закутався в складках плаща,
Може скажеш мені в чому я,
Так жорстоко була неправа?
Я боюсь наступити на біль,
Може десь під бруківкою він,
І здригаюсь, коли уночі
Раптом чую церковний я дзвін.
Я задумала просто піти,
Не сказавши нічого тобі,
У шухляді, праворуч – листи…
Я втекла на нічному таксі.
Посивіла душа
Йшла сходинками вверх,
Покотилась сльоза,
Подих тіла завмер.
Може шкода життя
За безцінний той жаль,
Я сама не своя
Десь летіла у даль.
А зелені ліси закурились димами,
Мов горілі листи вони стали між нами.
Я пройшла у тобі
Лиш пустою ходою,
Не відчув ти в собі
Мого дикого болю.
Ти залишив печаль,
Розписавшись на серці.
Плакав чорний рояль
В білім хаосі терцій.
Не шукаю тебе,
Не жалію, не плачу,
Йду сходинками вверх,
І нічого не бачу.
Анохіна В.В.
Сжала руки под темной вуалью…
"Отчего ты сегодня бледна?"
— Оттого, что я терпкой печалью
Напоила его допьяна.
Как забуду? Он вышел, шатаясь,
Искривился мучительно рот…
Я сбежала, перил не касаясь,
Я бежала за ним до ворот.
Задыхаясь, я крикнула: "Шутка
Все, что было. Уйдешь, я умру".
Улыбнулся спокойно и жутко
И сказал мне: "не стой на ветру".
Анна Андреевна Ахматова
Придумай свой слоган, блеать!
Забавно чо.
Пишите какой у вас слоган получился :D
martimudhoney:





Самые популярные посты