Это просто Вьюи блог

Я спросил Моби, выглядит ли Эксл спокойным. Он тщательно подумал. «У него, кажется, есть представление, каким надо быть, чтобы это понравилось, и он стремится к этому».

" А потім ще цей суд за гріхи…Кому потрібен цей суд?Я розумію, у цьому закладено величезний принцип справедливості, коли погана активація духу цілком впадає в око і відокремлюється від хорошої…Тобто хто за що боровся, на те і напоровся.Але скажи мені, я можна жити на землі, уже заздалегіть грішній в усьому, і бути праведним ?Ні, теоретично можна.Та навіщо?Виходить, Земля тобі каже: ось займайся сексом, бо це один із законів, убивай і їж тварин, протився, коли тебе намагаються гвалтувати інші, заробляй гроші, щоб вижити у світі, втілюй нові ідеї, що спадають на твою людську думку, а що робиш ти?Ти усе це спростовуєш у такій формі, що, мовляв робити усе це можна, але тільки іншими методами, духовними.А духовні методи виявляються для земного життя ніяк не підходящими, бо вони з іншого виміру, з іншого світу.Розумієш, про що я?Це все одно, що перебувати в Африці, а поводити себе як житель Північного полюса.

І не подумай, я не спонукаю ані себе, ані інших до ганебного існування, я просто розмірковую логічно.Логічно. "

"Могущественный консерватизм социума давит все инакое, что может задавить.Ибо все уже имеющееся надо оберегать всячески!это результат тяжкого тысячелетнего пути, это проверено веками, это позволило нам выжить в мире и достичь сегодняшнего уровня развития.ИНСТИНКТ САМОСОХРАНЕНИЯ СОЦИУМА ПОВЕЛЕВАЕТ ДАВИТЬ ВСЕ НЕТИПИЧНОЕ, НЕШТАТНОЕ, НЕТРАДИЦИОННОЕ:НОВОЕ! " - Веллер "Человек в системе"

Они вечно торопятся на работу, — я видел их тысячи, с завтраком в кармане, они бегут как сумасшедшие, думая только о том, как бы попасть на поезд, в страхе, что их уволят, если они опоздают. Работают они, не вникая в дело; потом торопятся домой, боясь опоздать к обеду; вечером сидят дома, опасаясь ходить по глухим улицам; спят с женами, на которых женились не по любви, а потому, что у тех были деньжонки и они надеялись обеспечить свое жалкое существование. Жизнь их застрахована от несчастных случаев. А по воскресеньям они боятся погубить свою душу. Как будто ад создан для кроликов!

Г. Уэллс, «Война миров»

— Я не знаю, кто он, бог. Как же мне ненавидеть его? Или любить? Нет, я, пожалуй, не могу сказать ни что я ненавижу его, ни что люблю.
Если подумать, такие слова, кажется мне, лишены смысла, когда говоришь о нем. Он не таков, как мы, и мы никогда его не поймём. Он непостижим, неисповедим. Он бог.
И насколько я разумею, он и зол и вместе добр, он и свет и тьма, и полное бессмыслие и глубокий смысл, которого мы не можем доискаться, но и никогда не перестанем искать. Загадка, существующая не для того, чтобы быть разгаданной, но для того, чтобы существовать. Всегда для нас существовать. Всегда нас тревожить.

Пер Фабиан Лагерквист. Сивилла

"Мені знову стало кепсько, я вже почав шкодувати, що зірвався і побіг за ними.

Хто вони такі, зрештою, щоб я пояснював їм, чому люблю бувати наодинці?Чому не люблю гратися у всілякі хованки, а натомість годинами можу сидіти в лісі й слухати птахів?Навіщо пояснювати тим, хто сприймає життя як буквальну картину світу, хто бігає полями, вдихає повітря і пасе корів не тому, що в цьому є високий ідеал природного життя, а тому, що іншої перспективи немає ?

І, зрештою, навіщо я маю ображати своєю дивною присутністю тих, хто не може дорівнятись до моїх думок відсутністю божевільної внутрішньої натури всередині себе?" - Марія Штельмах "P.S. Григорій Сковорода "

" хвала тим, хто не такий як всі, кого можна назвати ненормальним. що таке нормальність? тупе надумане слово, обмеженість.

наше совдепівське оточення в школах, унівеститетах перекриває нам кисень, не дає дихати. вони вчать нас чомусь, чому вони вчать?! бути як всі, тупо переводити своє життя. одразу на думку спадають знайомі слова. не буду цитувати, але суть в тому, щоб витратити своє життя на щось важливе, серйозне, а не на тупі і тривіальні речі.

мене надзвичайно турбує сучасність. я не вважаю, що каррент дженерейшн летить в прірву. навпаки. таких вільних людей україна ще не бачила. шкода, одиниці це розуміють.
короче кажучи, я думаю, шо все круто. і наше покоління якраз і може змінити щось в нашій прекрасній країні. хоч щось.

так до чого я вела: хвала тим, хто не такий! вот ці люди і мейк діфференс. вони змінюють нас, нашу планету, нашу свідомість, наші погляди, наші інтереси, наші уподобання. ми інші. я люблю наше покоління, як ніколи сильно, і я пишаюсь ним.
я пишаюсь тим, що можу сказати те, що думаю. я можу говорити українською, читати те, що хочу, спілкуватися з тими, з ким хочу і ніхто мене не обмежить. можливо моя боротьба абсурдна (щодо тупих надуманих правил), я, ймовірно, нічого і не зміню. але думаю, хоч щось докажу. може це якось вплине.
не знаю. але думаю, треба хоч щось робити.

свідомими, бути свідомими. ось чого найбільше потребують люди.

p.s. сьогодні в мене був змістовний вечір, я провела його з надзвичайними людьми, п’ючи чайочок в теплій компанії в Юніоні. ми говорили про різне. мою увагу привернув кліп Queen - The Show Must Go On. я і раніше бачила його, але на цей раз я ледь не вмерла. він надихає. "

— Анна Лазаренко