"Мені знову стало кепсько, я вже почав шкодувати, що зірвався і побіг за ними.
Хто вони такі, зрештою, щоб я пояснював їм, чому люблю бувати наодинці?Чому не люблю гратися у всілякі хованки, а натомість годинами можу сидіти в лісі й слухати птахів?Навіщо пояснювати тим, хто сприймає життя як буквальну картину світу, хто бігає полями, вдихає повітря і пасе корів не тому, що в цьому є високий ідеал природного життя, а тому, що іншої перспективи немає ?
І, зрештою, навіщо я маю ображати своєю дивною присутністю тих, хто не може дорівнятись до моїх думок відсутністю божевільної внутрішньої натури всередині себе?" - Марія Штельмах "P.S. Григорій Сковорода "