7 hours ago

У що я перетворююся?. . На самоті сиджу в квартирі. Не виходжу на
вулицю. Валяюсь цілий день в ліжку, періодично відвідуючи кухню і
дамську кімнату. Дивлюся мультики і велику кількість фільмів, і все більше починаю нудьгувати. Так весело, що можна вішатися. Знову тошно. І це якщо чесно вже дістало. треба взяти себе в руки і почати щось робити. Хоча б щось. весь час
хочеться спати, і щоб ніхто не порушував мій "спокій". І здається, що це все чого мені хочеться. А ні… ще я хочу
чого небудь смачненького. Тільки от не знаю чого саме. надіюсь, що зовсім скоро цьому прийде кінець. і не буде так порожньо. ані в голові, ані в серці.

спокусливого вечора
ніжних вам дотиків

нарешті знайшла тему, яка мені насправді подобається ;)

вони ніколи більше не зустрічалися.
один з найзнаменитіших поцілунків, і це була примха,
під впливом моменту.

Дивися на все з подивом, живи так жадібно, ніби через десять секунд помреш. Намагайся побачити світ. Він прекрасніший за будь-яку мрію, створену на фабриці й оплачену грішми. Не проси гарантій, не шукай спокою - його зараз не існує на білому світі. А коли і є, то він родич мавпи-лінивця, що висить день і ніч на дереві вниз головою і спить, спить протягом усього життя. До дідька!.. Струсони дерево, хай те ледащо гепнеться об землю!

22 липня зранку ми втратили левову частку історії, пішла з життя Людина, талант та мудрість якої були істинно легендарними. Новини давно вже кишать повідомленнями про це. Богдан Сильвестрович Ступка - ми втратили генія.

Почуття - вони стали такими дешевими. Хоча й завжди почуття було єдиною річчю, яку не можна було купити за гроші. Але мабуть з часом це якось змінилося. Всі наші почуття - це наша провина, бо ми самі себе втягуємо у певну відповідальність, а відповідно й у певні рамки. Байдужість - саме ця річ зробила з найдорощого і непідкупного - найдешевше і просте.
P.S. Правду не сховати у шафі. Все рівно її хтось знайде.

Цікаво, яку цифру найбільше любить годинникова стрілка?
Напевно вона там зупиняється довше і милується на неї. Швидко-швидко, щоб ніхто не помітив.
І одного разу годинникова стрілка збереться з силами, одягне кращий костюм, купить квітів і зробить пропозицію коханій цифрі. І назавжди поруч з нею залишиться.
… Напевно, так ламається годинник…

Ваши любимые песни.

уууххх. їх дуже багато. не буду перераховувати :)

В каком городе вы бы хотели жить?

навіть не знаю, переважна більшість людей одразу вілповідають NY, або щось подібне тому. навіть ні разу не побувавши в тому місті. але як можна щось говорити, якщо ти там ні разу не був. тому мені важко відповісти на питання де я би хотіла жити.

Как вы назовёте своих детей?

і так розпочнем :)

не знаю як там вийде насправді, але якщо хлопчик - то Ян, якщо дівчинка - то Софія, ну або ж Соломія :)

1 Day - Как вы назовёте своих детей?
2 Day - Человек которого вы не забудете.
3 Day - В каком городе вы бы хотели жить?
4 Day - Ваши любимые песни.
5 Day - Пару слов о школе в которой вы учитесь
6 Day - Ваше любимое число.
7 Day - Ваша любимая цитата и пару слов о ней.
8 Day - Вы курите?
9 Day - Есть ли имя которым вы никогда не назовёте свою дочь?
10 Day - Ваш любимый цвет.
11 Day - Ваш любимый цвет глаз.
12 Day - 5 фотографий красивых парней. (Друзей)
13 Day - ваша(и) лучшая(ии) подруга(и) (фотографии)
14 Day - самые близкие вам люди (фотографии)
15 Day - 10 хороших друзей
16 Day - 9 мест, где вам понравилось
17 Day - 8 вещей, раздражающих вас
18 Day - 7 ваших страхов/фобий
19 Day - 6 песен, которые вам нравятся больше всего
20 Day - 5 вещей, без которых вы не можете жить
21 Day - 4 воспоминания, которые вы никогда не забудете
22 Day - 3 слова/выражения, которые вы используете каждый день
23 Day - 2 поступка, о которых вы мечтаете
24 Day - 1 человек, которому вы можете доверять

звучить банально, але мені все так набридло. я втомилась від такого життя. набридли штучні посмішки, награна дружба, вдавана любов. хочеться якихось змін. хочеться плакати тоді, коли мені того забажається. хочеться що сміх був із середини, із усього тіла. хочеться здригатися від доторків коханої людини. хочеться щоб коліна підкошувались. думки вилітали і в очах все пливло при поцілунках з ним. хочеться щоб це тривало довше ніж тиждень, місяць. хочеться щоб це було на все життя.

В мене сьогодні,

як і три роки тому -
параноя в душі безодні

і бажання не виходити з дому…

знаєш, я ж так обожнюю свою

стару заношену піжаму!
я в ній не просто сплю, живу.
вона пропахла мріями і снами…
там за вікном байдужі сірі люди…
вдягають на обличчя

потворні маски з бруду, що їм не личать.
А мій дивацький світ на підвіконні,
немов циклічний оберіг,
не відчиняється стороннім,
не пропонує їжу їм й ночліг.

переливається какао з склянки в склянку,
а під повіками вологі очі…
мені ж так важко прокидатись зранку…
не хочу!тепер всі дні я змінюю на ночі.

Л.В.