Від п'ятниці до п'ятниці

Ми з сестрою вирішили: найкраща дієта - то спати.

В зв"язку з тим, що вночі я спала менше 3 годин і потім на десять пішла до Гостинця і мала зробити кучу фігні + була з батьками а роботі, то як прийшла вже нарешті о 5 годині, обжерлась, позадрочувала і заснула. В нас з сестрою було тут спляче царство, не знаю чи хом"як спав. Так от, батьки пішли в парк з своїми друзями. Подружня пара в якої в 4 місяці назад народився Богданчик, але сіль в тому, що їм вже за сорок і вони цього не планували. Кароч, дядя Алєг мужиг! І от мама мені каже про батьків мого друга, яких добре знає(вони всіх підряд знають о_о), так от, їм теж за сорок, вони зустрілись, поговорили, а потім пішли за ручку. Це мило звичайно, але компанії батьків стало смішно) Моя сім"я упорота в гавно. Ми завжди ржемо, а коли всі 4 або хоч 3, то просто вмираємо зо сміху :) І ще в мене батькі тролі і всі підколи справді смішні. І в них виросла і росте теж троляка добряча. І от в серпні буде їхня річниця, 25 років! І хочу я сказати що цим: що в стосунках має бути перш за все дружба!!! Міцна, хороша і з довірою, бо любов і пристрасть проходить, та й хто зна, чи та любов існує. А от дружба точно є, я в цьому впевнена на всі 146%(типу жарт про єдінурасію).

Так хай вас дружать і люблять! ;) (І "люблять" я писала не просто в значені любові, а фізичного задоволення. :D)

Якість печальна, але ладно.

Хей, ви з своїми "половинками" гуляли цілими днями підряд і говорили по ночам? Я от ні. Я ні з ким і не можу говорити по телефону довго, ну майже. ;) Найдовше - це з Хайбою Настьою, говорили з нею колись просто до нестями!! З однокласницями і навіть одним однокласником. А ні, не з одним! Ну говорила довго я ще з Сольою і своїм еехлопцем колишнім, якщо це можна так назвати. А от з хлопцем з яким я була в "стосунках" майже пів року я, більше всього, не проговорила за один раз більше 5 хвилин. Ні, точно не проговорила. Друга людина за ці декілька днів говорить мені, що балакає по телефону з протилежною статтю до 4 ночі.

Поки я нічого суттєвого не сказала, але хіба не краще говорити вживу? Набагато краще бачити емоції, очі, жести! Але тут і мене спідкає парадокс. Я так кричу за живе спілкування, а сама, напевно, надаю перевагу перепискам. Так як я поганенько формулюю свою думку усно, мені це легше зробити на письмі. І тому я вважаю, що переписка рівноцінна телефонній розмові. Так що мої листування перевершують оті до 4-рьох ночі розмови!

Пост без сенсу толком, але я намагалась.

Усім хороших вихідних! ^^

І знову моя частина волосся бірюзова, єаєаєас!

Але вже не кінчики і цьому я рада^^ Але як я буду ходити на економіку сама не знаю

оу, +1

фоловлю у відповідь, йо

Я зрозуміла, що стан моїх "справ" залежить від настрою. От зараз я відповіла "добре", бо мені зараз справді добре! Багато що шкереберть, але ж могло бути й гірше. Могло ж! (Є слово "могло"?, бляахаах) Ну так от. Сьогодні я була на кладовищі, день смерті бабусі. Зайшли ще на могилу сім"ї вже померлого татового друга. Думаю хтось чув про них, сім"я розбилась в машині на смерть. Як це ж страшно. Три хрести і стільки вінків, божеее. Мама просилась швидше звідти йти, бо їй аж недобре стало. Заїхали ще до дідуся у лікарню. Сходили в магазин, прийшли додому. Я наїлась: 3 Плюс ще вдома тепер є вафельки з магазину на базарі, там де все з-за кордону, просто рааай! І морозиво, і мої улюблені цукерки - ромашки. І ще в мене плеєр в виді лего(прівєт, чайна) і любу пісню там важко знайти, а я дуже хотіла послухати кіллерс. І в мене включились кіллерс мазафака! Фак єєєа. І тепер якось так добре, мене чекають фільми на вечір)

І хочу вам сказати, що не переймайтесь, щастя не приходить надовго, щастя в моментах. Сиджу з повним пузом - щаслива: 3 Так що не чекайте свого щастя, купіть морозиво і насолоджуйтесь!

Як я пропустила той переломний момент, коли моє життя настільки почало псуватись?

empire18:

nobodyknow:

ХАХАХАХ ну да

Ой бля, вже питання на аску, ніловкасті

Доповнення до попереднього:

я не плачу як сучка поранена "любовью", в мене немає слів і віри в оте хуяння. ой, кохання)

я розчарована, бо між нами й дружби нема. а може й ніколи не було

Доброго часу доби всім. Я не знаю що робити. Я так привикла до того хлопца, що вже і розлуки тої і не хочу. Це безвихідь! У мене є хлопець з яким я майже не спілкуюсь! Ми не бачились вже більше 3 тижнів, та й не спілкувались загалом. А як він приїхав навіть не надумав мені написати, і потім навіть з чемності не запитав як у мене справи, ну бля, нушозанах!!! І геніальний діалог:

—розкажеш може щось

—що?

—ну не знаю, думаю за три тижні були якісь враження якими хотілося б поділитись)

—та нє

У мене за ці три тижні у Луцьку є стільки чого розповісти, а за три тижні в Артеці повний нуль, ну звичайно. Це ж не просто хлопець, не "мудак" як от називають на ібд, а ще і мій найкращий друг. Був ним. Він, напевно, знає про мене більше за всіх моїх друзів. І от однаково йому щодо мене теж найбільше, яка ж іронія.. радить зірватись і висказати все. А проблеа в тому, що вже так було.У відповідь я отримала "лол" або ще щось ткого типу. Вибачте, але як я вже заїбалась! А було все так чудесно і мило, виявилось, що аж занадто. Ну, чуваки, я форевеелон в стосунках, привітайте мене!!!

І, якщо ти все таки читаєш мій блог і ніякого трояну в тебе нема, то УЗРИ МОЇ СТРАЖДАННЯ!!! Ех, такі справи. Може троян був предлогом не заходити сюди, бо не цікаво. Сам казав, що блог - душа. І тепер вона для нього закрита була. Або просто хтось брехун і не цінує наш договір.

Більше всього в близькому майбутному це вже не буде мати значення.

НОРМАЛЬНИХ вам стосунків, любі! ;) <3

Хочу, щоб мені писали. А не відписували.

філасаф