Від п'ятниці до п'ятниці

Мій тато - це жесть. Прийшов, накричав, майже до сліз довів. Те не так, те не так. Одним словом - задовбав. От чесно, я вже не можу. Характер пздц. Через хвилину прийшов добренько ще й 50 гривень дав. "То тобі на вихідні до наступних :) "

Ох, ніколи я не його не зрозумію, що ним керує. Але я люблю його: 3

І геніальна фраза: "Я не люблю сваритись, я просто люблю миритись."

І, до речі, я замітила, що всяку лабуду типу "о боже какой мущіна" і всіляку бутирку включають голосно-голосно, а от нормальну, спокійну, приємну музику тихо! :\

Феєричне, що сталось в останні дні - це як нам судилось побачити як малий років трьох насрав у кафе. НУ ПРОСТО ВЗЯВ ШТАНИ І НАСРАВ, НАСРАВ!!! 2 РАЗИ!!!!! Вдруге поносом ще й. Його мамашка потім загребала це руками і серветками. Краще взагалі не народжувати, якщо не вмієш дивитись, пізда тупа. Ну хоч ми і ще 2 пацана і 2 дівки посіміялись на славу. ОН ЗДЄЛАЛ МОЙ ДЄНЬ!

Карочі. Ці дні були насичені аж до уя. Вчора оці сімейні драми, аааааааааа!!! І от треба було закріпити це увсе тим. Щоб дівка яка розпсіхувалась і нас покинула зайшла на Ірину і все прочитала. Всі наші думки щодо сварки. ВСЕ., ТВАЮ МАТЬ!!! Добре, що ми там не писали прричину, чого ми їй не говорили. Карочі, все заплутано. Але коли ти береш в подруи телефон і дзвониш якійсь іншій і кажеш "мені так нудно забери мене. ну забери. НУ БУДЬ ЛАСКА!!!"і втримуєш сміх перед нами, а коли з нимим і побачила нас, то вже бігаєш, смієшся і радієш. Клас!!! Я теж вмію вийобуватись, але нащо? І ще, про хлопців. "Ой я так хочу з вами погуляти. *Дівчинка яка образилась хуй зна з-за чого*, візьми фотік я хочу з вами пофоткатись. Ой ви всі такі хороші і хочу з вами дружити і гуляти: 333"

І ця дівчинка, це ще й та, що зайшла на сторінку і бляяяя. Вона ще й сказала, що ми дружимо з нею заради фотоапарата. Бляяя. За те Кущу все заїбісь, він хороший. Всю прогулянку в телефоні задрачював або з нею говорив. Я йому так і сказала "хтось тут пізду лиже". Її "ЯСНО" було важко не почути.

Не знаю навіщо все пишу, ніхто нічого не зрозуміє. Хіба що Настя ;)

Так от, намагались зробити як краще. А вийшло гавніщє.

Всім дякую, всім не друзів-псіхів!

ВОУВОУ, нарешті ще хтось підписався

вроді й знайомий, але не можу зрозуміти хто

я зі снів твоя рамона
на мене в тебе заборона
усі перешкоди ти долаєш
в очах моїх ти процвітаєш
звільнив мене від тяжких мук
не зазнаєм ми розлук
наш світ не буде сірим
мій пілігрим, ти будеш щирим?

вона вже зникає поволі

невже її не відродить ніщо

прогулююсь по вулиці вол і

в голові якесь чортзна-що

написала мені і забула

що все зіпсувати ми здатні

хоча б надію мені роздобула

якби ж на це ми були придатні

та ось що ти лишила

почуттями проникло усе

сорочку вже всю ти і зшила

любов"ю назвала оце

Сьогодні знову у мене таке було. Сиджу я на лавці з подругою, справжньою подругою, хорошою. Спільні інтереси, думки, цілі. Яку можна назвати справжнім другом! П"ю свій улюблений швепс і їм улюблене печиво з шоколадом "тортинка". І одне з найпрекрасніших занять: слухаю живу музику(хлопці навпроти грали пречудові пісні, улюблені!!!) і годую голубів. Легкий вітерець і сідаюче сонце. Що може бути краще? І я почула його спів нажива. Господи, цей хлопець божественний, який ж в нього голос! Це той самий, я чула його спів по телефону, коли з подругою говорила. Колись давно він грав в районі там-таму під вікнами. Мар"яна аж крикнула коли почула його! Жаль Насті не було. Мій социофобський страх, я здерла 2 грн і свої 3, одною 5 поклала в ту баночу, а там як раз позбирались люди і на мене дивились. Не люблю я такого, от не знаю. Спершу таааак не по собі, а потім відчуваєш себе… людиною? Щось таке.

Я рада, що в мене є батьки, дідусь, що все добре, найкраща у світі сестра і непогані друзі. Та ще й хлопець є, напівставки найкращий друг! Мені неодноразово казали, що я гарна і розумна на свій вік. По оцінках теж не тупа надто.(Це я не викабелююсь ;) ) Просто розумію, що я щаслива. І ви всі щасливі. Це я розумію з кожною бідою все більше, що трапляється навколо мене.

Наш Луцьк такий тісни. Сім"я померлого однокласника мого тата розбилась в аварії насмерть. Жінка і двоє діток. Щемлиться серце від одної думки. А взнала я і повідомила мого тата від подруги! Одна з дочок - її паралель, була її паралеллю… Реакція моїх батьків була така печальна. Сльози та й годі. Сумна історія в цієї сім"ї, але про це не варто тут писати, все що знаю не буду виливати.

І ще я заскучилась за дідусевим "Олюсінька", я чекаю, коли він вже буде здоровеньким і його випишуть з лікарні! Як я на це надіюсь!!!

І все більше переконуюсь в фразі "Скажи мені хто твій друг і я скажу хто ти". Начебто дурість, але так і є. Невиховані мажори, за яких ще й соромно.

А я проста. Проста і щаслива!

Так ось в чому справа!

Мої дні різноманітні, один день я сиджу вдома і дивлюсь серіал, інший- весь день гуляю, спілкуюсь з новими людьми, розвиваюсь. Але часто буває так:

Я встаю досить пізно, іду до сестри у зал, їм і дивлюсь телик. Ну такий вже типовий ранок: з

Оххх, багато емоції за сьогодні! Зранку написав Костя вперше за тиждень. Ну можна сказати відписав. Але табір, всьо такоє. От дідусь приїхав підготуватись до операції, не знаю, що буде..: (Пішла на фільм з Марчук, ну я лох. Якзавжди. Запізнилась трішки. "Земля після нашої ери" ну норм. Дооовгоооо сиділи в холі чекаючи на можливість піти до мене додому, так як я недалеко живу. Не люблю ніколи нікого приводити додому. Великий крок :D

Ну ось що з цього вийшло, лол. упороті їли таблетки від горла.)

Бля, дивились кадетів після друзів і пили зроблений нами коктель "Колмовихла". КОЛМОВИХЛА - найгірше бухло і просто дно!

Пішли до Насті, а потім на літературний вечір. Нам прийшлось показувати сценку. трішки спозорились, але не страшно. Попили мілкшейк: 3

Пропали Настіні окуляри і ми з органузаторами їх шукали. Ну добре, що ми хоч трохи там знаємо їх) Сподіваюсь на краща. Анастасія, все буде гуд!

Я люблю робити міні-звіти дня, не знаю для чого, але ж подобається.: 3

Добра вам і любові

життя - це лиш буття

а може, марнаття?

навіщо перейматись,

щоранку прокидатись?

рішеннями терзати,

і все-все віддавати?

все рівно, у кінці

ми ляжем спочивати

як це приємно, іноді я і справді філасаф

:3

В зв*язку з тим, що я полюбляю фотографуватись, то фото у мене досить багато. Плюс дитячі! І одне виділити ой як важко) То кину це, я його люблю дуже. На мій фотоапарат зроблено навіть і найкращою подругою.

Ну, у мене ще є й багато особливих для мене з особливими людьми, але якщо я почну, то це буде задовго.

Я вчора прохалявила, улюбленої книги однозначно немає. Тому й нема що писати!