Доброго часу доби всім. Я не знаю що робити. Я так привикла до того хлопца, що вже і розлуки тої і не хочу. Це безвихідь! У мене є хлопець з яким я майже не спілкуюсь! Ми не бачились вже більше 3 тижнів, та й не спілкувались загалом. А як він приїхав навіть не надумав мені написати, і потім навіть з чемності не запитав як у мене справи, ну бля, нушозанах!!! І геніальний діалог:
—розкажеш може щось
—що?
—ну не знаю, думаю за три тижні були якісь враження якими хотілося б поділитись)
—та нє
У мене за ці три тижні у Луцьку є стільки чого розповісти, а за три тижні в Артеці повний нуль, ну звичайно. Це ж не просто хлопець, не "мудак" як от називають на ібд, а ще і мій найкращий друг. Був ним. Він, напевно, знає про мене більше за всіх моїх друзів. І от однаково йому щодо мене теж найбільше, яка ж іронія.. радить зірватись і висказати все. А проблеа в тому, що вже так було.У відповідь я отримала "лол" або ще щось ткого типу. Вибачте, але як я вже заїбалась! А було все так чудесно і мило, виявилось, що аж занадто. Ну, чуваки, я форевеелон в стосунках, привітайте мене!!!
І, якщо ти все таки читаєш мій блог і ніякого трояну в тебе нема, то УЗРИ МОЇ СТРАЖДАННЯ!!! Ех, такі справи. Може троян був предлогом не заходити сюди, бо не цікаво. Сам казав, що блог - душа. І тепер вона для нього закрита була. Або просто хтось брехун і не цінує наш договір.
Більше всього в близькому майбутному це вже не буде мати значення.
НОРМАЛЬНИХ вам стосунків, любі! ;) <3