такс, шо вам рассказать. я все такая же заебанная, только теперь еще и супер раздражительная. я думала, что мне поможет отпуск, но нет. я толком не отдохнула. я хорошо провела время, но не так как хотела. Испания это красиво хорошо и заебись, но я очень мало увидела, много часов провела в дороге и много пила, увы. зато пришло понимание, что нужно самой за многое отвечать и многое решать, чтобы всё было как мне нравится и по кайфу. была я только в Барселоне и в Мадриде. Барсу посмотрела хоть два с половиной дня, побывала в музее Пикассо, а вот с Мадридом не сложилось, там были исключительно вечеринки и тд, но в общих чертах поняла, что Мадрид слишком серьезный и помпезный что ли. не мое, в отличии от Барселоны, которая классная и с пальмами) вот ее хотелось бы посмотреть еще. да по ней и просто гулять очень здорово. вернуться в Киев было вообще фу после Испании. срач грязь мусор работа серость мэ. а там даже просто испанские пейзажи вдоль трассы были крутые.
так что я теперь стараюсь отдохнуть у родителей дома, потому что расклеилась что-то совсем. из-за чего в отношениях моих нынче тоже шляпа несется. мне нужно время расставить все по полкам, а времени мне не дают. приходится выгрызать. сейчас меня многое бесит и я не знаю готова ли я с этим мириться всю жизнь. также осознаю, что многое забросила из своих занятий увлечений начав жить с парнем. это наверное мой проеб, но времени стало гораздо меньше на что либо. я чуствую какую-то супер ответственность из-за которой так же много тревоги появилось. это какие-то слишком взрослые штучки которые мне не нравятся. знаю знаю, в 23 (почти 24) пора бы((((
сегодня начинаю пить антидепрессанты. мой организм чувствует потребность в этом. я хочу перестать спать в таком колличестве. вставать с постели и чувствовать себя умершим. моё внимание рассеянно. разбрызгано по комнате. я плаваю словно рыба на глубине. моя эмоциональная лабильность пугает меня. я сама себя пугаю. своими мыслями, словами и действиями.
надеюсь меня отпустит.
аминь.
тут весна другая, знаешь.
я никогда не любила солнце, а уж тем более жару.думала, что чем севернее я уеду, тем лучше для меня. упс, ошиблась.климат здесь крайне не благоприятный, люди тоже.
весна здесь другая. ветренная и пасмурная. а там где ты…она другая.
и трава не такая, и небо не такое. всё не так. всё не то.
мне снилось вчера, что я жду самолёт, жду посадки на него, но даже не знаю, куда он летит. хотела бы, что бы всё же летел к тебе.и не важно где ты.
но в следующий раз проходя мимо твоего дома, я посмотрю горит ли в твоей комнате свет.
1. Ви ніколи не будете вільні, поки не звільнитеся з темниці своїх власних фальшивих думок.
2. Перш, ніж говорити, слухайте. Перш, ніж робити, думайте. Перш, ніж критикувати, почекайте. Перш, ніж молитися, пробачте. Перш, ніж кидати, спробуйте ще раз!
3. Досить думати про все, що може піти не так – краще заздалегідь захоплюватися тим, що може піти так, як потрібно.
4. Зайві думки – вірний шлях до створення проблем на порожньому місці.
5. У цьому світі немає нічого, що може турбувати вас більше власних думок.
6. Турбуватися намарно – це як сидіти в кріслі-гойдалці. І те, і інше допомагає вам чимось зайняти свій час, але у результаті ні до чого не призводить.
7. Не намагайтеся обдумати усі можливі варіанти. Ви не можете контролювати все навкруги. Розслабтеся.
8. Дорогий розуме, досить стільки думати ночами. Мені треба виспатися.
9. Часом ми самі позбавляємо себе щастя, “накручуючи” себе шкідливими думками.
10. Не псуйте собі новий день думками про проблеми, що залишилися у минулому. Нехай там вони і залишаються.
11. Спокійному розуму простіше почути тихий голос інтуїції за криком страху.
Як же вам позбутися від непотрібних думок, що заважають зосередитися на головному? Ми можемо запропонувати вам для цього аж три способи:
1. Постарайтеся набути єдності з природою.
Якщо ви живете і працюєте далеко від природи, цей спосіб може допомогти вам більше за усі інші. Постарайтеся регулярно виділяти час на те, щоб побути на природі.
Замість того, щоб йти обідати в задушливий кафетерій, зробіть собі домашній обід і вирушайте з ним до найближчого парку. Замість того, щоб просиджувати відпустку вдома на дивані, поїдьте в гори.
Усі ці дії потрохи зміцнюють ваш зв’язок з природою і її життєвою силою, допомагаючи очистити розум від зайвих нав’язливих думок.
Поїхавши на природу, ви можете зосередитися на красі дерев, листя. Поглянути на водоспад, оцінити сувору і чисту величність гір. Поринути в усе це з головою і розслабитися.
Це одразу ж заспокоїть ваш розум і ви швидко помітите та відчуєте, що після цього ваше мислення залишатиметься кришталево чистим ще дуже довгий час
2. Частіше повторюйте про себе мирні слова
Подивіться на ваші думки. В цей момент. Що ви бачите? Найімовірніше, ви помітите, що велика частина ваших думок крутитися навколо того, про те, що нас вас очікує сьогодні або про те, як вам позавчора нахамили в метро, або навіть про те, що у вас нічого не виходить і ви ні на що не здатні.
Не засмучуйтеся – така ситуація, на жаль, цілком буденна. Навколо нас стільки негативу, що постійно підтримувати позитивний стан думок іноді буває дуже непросто. Але пам’ятайте – ви завжди можете нейтралізувати негативні думки простим повторенням про себе позитивних і мирних слів.
Щоразу, коли ви впіймаєте себе на відчутті тривожності або занепокоєння, постарайтеся відразу ж нейтралізувати його позитивними, заспокійливими словами. Будь-якими, аби вони підходили саме вам. Наприклад: “Світ. Любов. Світло. Життя хороше. Жити добре. Зі мною все гаразд”.
Хоча цей спосіб і не завжди дарує розуму повний спокій, він дозволяє швидко заглушити зайві думки, дозволяючи вашому розуму струсити з себе все, що його відволікає і зосередитися на тому, що на цей момент дійсно важливе.
Слова – не просто звуки, в них дуже багато значення і сили, так дозвольте ж їм допомогти вам, коли відчуваєте стрес.
3. Медитуйте
Ви можете зустріти цю пораду як на сторінках глянцевого журналу, так і в Інтернет-блозі. І це далеко не просто так, адже вона дуже ефективна.
Коли ви медитуєте, то зупиняєте потік зайвих і негативних думок, які щомиті барабанять по вашій свідомості, поміщаючи його туди, де панує спокій і абсолютна порожнеча.
Хоча, звичайно, вам зовсім не обов’язково “вимикати” свідомість для повноцінної медитації, багато людей вважають, що вона допомагає їм уповільнити свої думки і повністю позбавитися від думок про всякі непотрібні дрібниці.
Якщо поодинока медитація вам все-таки не допомогла і ви ніяк не можете припинити думати про непотрібні речі, спробуйте контрольовану медитацію і йогу. І те, і інше допомагає повністю усвідомити власне тіло та впоратися зі щоденними випробуваннями.
Вот шутишь ты, шутишь, улыбаешься и смеёшься каждый раз так, словно он последний,
а потом появляется очень острая и внезапная нужда выставиться из окна без объяснения причины.
Так и живёшь изо дня в день,
и из года в год,
вечно повторяя: "дыши. дыши, девочка. скоро ты смиришься и вновь будет всё равно"
19 марта. начало.
и вновь я берусь за это.почему люди заводят дневники?в детстве, мне казалось что будет круто, описывать свою жизнь и после когда я буду совсем стара, передать его внукам, дать почитать, оглянуться назад.сейчас это для меня лучший способ не задохнуться, и выписаться, выговориться, лишь за тем, что более мне некому расскрыться, настолько я поблекла в своей лжи, затянулась в омут.больше полутора года я уже не живу, не радуюсь, не стремлюсь, не верю. всё то, что раньше казалось ценным, что оберегалось, что казалось имело значения, всё исчезло.никаких моральных принципов, никакого стеснения, никаких запретов, ничего не стояло больше у меня на пути.я переступила через себя, расстоптала свою душу, в неё бы только глянуть и плюнуть.я стала ещё больше ненавидить себя, чем раньше.и хоть сейчас, я притворяюсь, что всё хорошо, что я пытаюсь создать новую жизнь, создать новую себя, это всё фальш. на фоне моей лживой, грязной жизни это выглядит так отвратительно смешно, что типа: эй ты всё ещё надеешься выйти чистой из этой воды?всё ещё надеешься что кто-то найдёт тебе оправдания, пожалеет, погладит по голове, скажет что ты всего лишь маленькая глупая девчёнка, что такие ошибки как ты совершает множество женщин, что Бог тебя простит и даст тебе красивую и счастливую жизнь? Ты правда на это надеешься?
так вот, тогда мне тебя жаль.потому что твоей надежде осталось совсем немного.совсем скоро ты сдашься окончательно, ты покажешь истинную себя, ты уйдёшь от всех, ты попытаешься сбежать, и сколько бы ты ни молилась, ни каялась, ты такая какая ты есть. ты окончательно сломалась, и даже попытавшись склеить себя, не скрыть всех тех шрамов прошлого, не исправить ошибок, не имеет смысла становиться лучше. лучше не стать. смириться?
не заметила, как в разговоре с самой собой, начала обращаться к себе как к третьему лицу.
мне бы только не свихнуться.