swatch

як би я знала як ти виглядаєш, я б тобі голову проламала, повірь.!сукаблядььььььь, ще раз, ще шось, і тебе намає.уйоба тупа!фарба всі мізки виїла!

когось на 5 поверсі папускає, а комусь на 2 у коханні зізнаються.хтось завтра святкує, а у когось завтра свято.хтось насолоджується свободою, а хтось їбеться на чужих дачах. завтра Губарєва побачить ридзюсіміновічабертніковасардачук, і це буде-nigga party.ily

ну це просто підняло мені настій і самооцінку вище неба, як кажуть,: "мій німб горить ще яскравіше"ахах, ну це жееесть, я ще досі не можу заспокоїтись, ахах"Tvoi Kosmos"ахахаххахахаахахахахаххахаАХАХАХАХахахах!!!))

стільки всього.голова не розуміє нічого, а може просто не хоче розуміти? коли ми вже побачимось??? я дуже стомлена. обіцянками наїжена. дякую. чудовий театр.

Даш, не накликай біду!
ти просто ще моє маленьке поросяяятко.
але повірь мені, перша твоя діскатека в золоті буде зі мною!!!
не скучяй, я як туди зайду, сфоткаюсь на тел :)
і подзвоню тобі.

♥

https://togetherforever1.viewy.ru/

привіт Саша :)

хороший блог.

все уже не то.осень набирает обороты.теперь можно забыть о моих "летних" прогулках с собакой по утру.теперь ты не выйдешь в пижаме, пока мама гладит рубашку в школу.я приехала и все перевернулось с ног на голову.листъев нет, тепла нет, солнца нет.словом, осень пришла в полной мере своей.

я не хочу такого, мне не хватает зелени, лета, смеха, времени, ребят. год этот был сложный. пережыть 2 месяца…но врят-ли что-то изменится. мне бы лета.

говорят что все что не делается к лучшему?не верю.ты говорила что все будет хорошо, что бы то ни было, а ты врала, врала часто, слишком. ты изменить даже не чего не желаешь.

я не знаю что мне нужно сейчас, не знаю.

ты вернешся, рано или позно, вечером или рано утром, но мы еще встретимся, и вместе будем.нам нужно решить дюжину вопросов. ты знаешь, жду.и ждать буду.месяц, два, год…я буду ждать.

" боязнь обжечься"

останні два дні насичені, навіть занаддто.согодні мене спідкало щастя.я побачила тебе, я побачила вас усіх.усі змінились, але залишились рідними.а перед очима літо, і тепло, тепло грало з середини, я скучила.ти обіцяв що ми ще відсвяткуєм, так і буде, я вірюю тобі, і завжди згадую вечір коли ти проводив мене додому, Ридзя.Одна цигарка на двох, пам ятаєш?пам ятаєш. знаєте, у нас все ще будо добре, скоро настануть холоди, а у нас у душі буде горіте табірне вогнище.і ми будемо усі разом.зараз перед очима картина:"Тарас обіймає мене на зупинці і каже:"Даша, ти ніколи не вийдеш на льод без мене, я не дозвлю", а на душі так тепло…"тепло і досі.мене не гріє алкоголь, і не гріє батарея.мене гріють спогади, наші спогади, і майбутнє, наше з вами майбутнє.

відтепер усі вільні, і ніхто нікого не тримає.а я сподіваюсь, навіть не так…я знаю що наша історія ще не закінчена.це ми, а ми-назавжди.знаєш це.ви рідні такі для нас, для мене особисто дуже.і оце Ромине"аха, ну Дашкаааа"і оце Владікіне:"Калабок"…це наше все.все таке, таке..чайківське.навіть ні, чайка, вона просто познайомила нас, а все інше ми зробили самі.

у нас у всіх ще багато спільних планів.дуже все багато, і ми їх здійснимо.бо треба, і всі хочуть.я скучаю за вами, хлопчики рідні, за всіма, просто за кімось більше, а за кімось менше., але я скучаю.ще декілька зустрічей, декілька фраз, і все повернеться. відчуваю.

я уже домой хочу, писала мама, купила мне 2 толстовки и зелёные штаны, а ище красные.я так рада))) завтра игра.боюсь я не много, но верю, что все будет отлично) я ведь-молодец!!!)

я майже дочекалась!!!