ксюш.

Раздражают взрослые квочки за соседним столиком, которые набили рот майонезом и ржут сидят, разговаривают, кашляют (!!!) Блэээээээ

Сижу в местной кафешке, жду времени для репетитора. Дабы не забыть ингредиенты моего салата, напишу лучше сюда: свежий огурец, болг.перец, филе, омлет. Короче прикол у меня такой - перепробовать все блюда той и иной кафешки. Ещё, на улице как-то странно светло.

Сижу в местной кафешке, жду времени для репетитора. Дабы не забыть ингредиенты моего салата, напишу лучше сюда: свежий огурец, болг.перец, филе, омлет. Короче прикол у меня такой - перепробовать все блюда той и иной кафешки. Ещё, на улице как-то странно светло.

Мама коварно выключила интернет, чтоб я перестала листать 'своё' вьюи и легла спать. ХА, женщина, когда ты запомнишь две простые вещи: ~ мобильный интернет ~ я не усну, пока не долистаю ленту вьюи до конца, а то есть до своей последней вчерашней записи !!!

Только у моего деда длинный ноготь на мизинце?; D

посмотрела видео "Наталья морская пихота" и вот уже полчаса успокоиться не могу :D

Доброго всем утреца.) Что ж, мысли материальны и вот у меня почти нет температуры (по сравнению со вчера 37,3 это счастье) Вот сейчас мучаюсь. Ехать на репетицию вальса и к репетитору в другой конец города, или не стоит.. на улице ноль => всё это говнецо тает. Заражать людей? Так и к тому же, никто не знает, вдруг темприч опять скаканёт: ( Мучения блин

Прошло уже три дня. Ну что ж, приятностей маловато. Погода не выпускает меня из дому и вот уже два дня я не дышала свежим днепродзержинским воздухом (может это и к лучшему)) Вчера был день приёма гостей и занятий. Вечно как приедет мой дядя начинается праздник живота ! Вы когда-нибудь запивали вареники шампанским?) Не стоит этого делать. Так же, вчера я много сделала по подготовке к экзаменам. Гордость-гордость.) Что сегодня? Сегодня я не помню. Проснувшись в 6 утра я не понимала, что происходит. Час пролежав и промучившись я еле заставила себя подняться за градусником. Расшибла голову об дверь брата комнаты. Нашла градусник. Знаете, мне никогда не было так страшно доставать градусник и смотреть, сколько же градусов в моём теле. Я еле себя заставила это сделать, ощущение было такое, что там все 42 градуса. Но нет, там было 39. Знаете, в такие моменты больше всего в жизни хочется залезть под материнское крыло. Что я и сделала. Я долго сомневалась, говорить ли маме о температуре, я не хотела её расстраивать, уж поверьте мне, нервов ей хватает. Но открыв глаза и увидив меня, с фразой 'мой котёночек, тебе плохо?' мы встретили этот адский день. Весь день температура не спадала, я думала и в какой-то момент даже желала, что подохну. Из-за температуры были галюны, не было аппетита. Но мою маму мне было жалко больше, чем себя.. со слезами на глазах, она говорила мне, что вот почему она не хочет отпускать меня далеко учиться. Я и сама представида себе это. Куда я пойду, кто мне поможет, когда мне вот так резко станет плохо?! Никто - вот вам и ответ. В общем, в итоге дня температура упала др 38 (слава Богу); проспала я почти 18 часов. И ещё. За прошедшие сутки от меня 'ушли' целых три кило. Ещё что. Врагам не пожелаю таких соседей, как у меня. Пожилая пара, двое сумасшедших. Туподоходфщий дед и вечноорущая бешенная его жена, которая часто его бьет. Через стену я слышу буквально всё: маты, как она бьет его а он плачет, как их иногдаприезжающий внук полевает забавы ради дела кипятком. Когда эта семейка даст нам спокойного быта?! Когда у этой бабули уже полопаются вены на лбу и сосуды в глазах?! Уж поверьте, любой здоровый человек не смог бы столько безпоследственно орать. Сил просто нет. В общем говоря, хорошего мало. Но уже сейчас я надеюсь, что завтра я буду здорова. А вам всем добра и спокойной ночи. Не знайте моих проблем. Ксюш:3

перший день канікул пройшов навпрочуд швидко ! ранок почався з дощу та чекання друзів (увесь день проходила "як вологе кошеня", як казав Женя. Але день вийшов феєричним! екзамен…він був?! я йшла как у театр, жодного разу не напружуючись. на екзамен надавалося 3 години, плюс година для прочитування правил проведення у аудіторії. здається, я довше слухала ці рулз, ніж писала тестування. отже, через півгодини я вийшла. зустріла лицейну подругу і ми пішли до ліцею) здається, він у нас працює навіть 31 лютого (посмішки аха ха) ! вийшовши з нього ми зустріли мого доброго друга Яна і пішли прогулялися під дощем по центру міста, добре провели час. після я поїхала до своєї Надії, ми нормально не розмовляли майже місяць: (добре посиділи, мені завжди подобалися наші домашні зустрічі. а ось як від подруги я йшла до дому…отут і був жах! за той час, поки я була у замку Надії, погода змінилася так, що мені хотілося лишитися у Наді на коврику біля дверей. Вітер був таким сильним та холодним, що я не змогла нормально йти. Небо жахливо виблискувало і мені здавалося, що ось-ось прямо у мене вдарить блискавка ! ще знову відтворилася моя давня паранойя, коли увесь час здається, ніби за тобою хтось йде. оооо жах
поки я чекала маршрутку, мій телефон відмовлявся розважати мене музикою. гадаєте, я засумувала? мені було необхідно хоча б чимось відволікати себе і я, стоячи на порожній жахливій вулиці, почала голосно як тіки вмію співати улюблену "Beautiful" Агілери) ) приїхала на свою вулицю.. тут усе ще страшніше, тому що тут є люди. у навушниках рапотово увімкнулась "Linkin Park – Given Up" і тут моїй фантазії не було меж ! здавалося, ніби йдуть зйомки нового фільму, щось ніби "2012" (хоча я його і не дивилася))
додому я прийшла мало того, що мокрим кошеням, так ще і червона і змучена від холоду.
зараз мене зігріває мій кіт і ми збираємось лягати спати. день насичений і я дуже вморилася.
до речі, із тестом я вправилася навпрочуд добре, я майже радію за себе) )

усім надобраніч. Ксюш.

осьо ще.

з сьогоднішнього дня я намагатимуся писати сюди (це ж мій блог, ептаа) про свій день. не впевненна, що хоча б 10% з моїх читачів читатимуть це. але це важливо особливо для мене.

з сьогоднішнього дня у мене розпочинаются мої останні канікули. чесно кажучи, я не дуже радію їм. чому? по-перше тому, що я вже зараз впевнена, що я безжалістно вб'ю їх ! знайомі почуття?
мені дуже подобається атмосфера у ліцеї в останні дні. ми репетуємо вальс по три-чотири години: ми разом розважаємося, відпочиваємо усі лише на двух софах (нас 92 чоловіки), ми навіть разом шукаємо водииии! ми дуже здружилися, я з кожним днем все більше розумію, ЯК я кохаю своїх хлопчаків та моїх нових друзів: 3
не маю впевненості, можливо дехто з вас не зрозуміють цього. але.. я не хочу, щоб це закінчувалося. на канікулах ми знову будемо зустрічатися разом з нашим crazy-хореографом.) я вже чекаю вівторка.
завтра у мене пробне зно (вступні екзамени). українська мова та література. я впевнена у своїх силах і, чесно кажучи, я не готуюся до нього. навіщо? взнаю свої слабкі сторони.
насправді увесь наступний тиждень вже розпланований. на мене чекає мій граніт науки, мені належить вивчити та головне - зрозуміти ду-уже багато матеріалу.
завтра я знову зустрінуся зі своїм, в останній час, найкращим другом Женьчиком та дівчинкою. Дівчинкою, котру я ненавиділа у дитинстві і обожнюю зараз. Ми разом підемо на екзамен. Я впевнена, що зустріну там багато знайомих, я полюбляю такі зустрічі.
Зараз піду спати. з думками "ти повинна корисно провести ці каникули "
так.
я повинна. я у борзі сама із собою. все, що я роблю - я роблю для себе.
мені треба більше спати, мій мозок та тіло працюють у критично-великих кількостях для мене.


кОхаю вас.

надобраніч ;) Ксюш.