перший день канікул пройшов навпрочуд швидко ! ранок почався з дощу та чекання друзів (увесь день проходила "як вологе кошеня", як казав Женя. Але день вийшов феєричним! екзамен…він був?! я йшла как у театр, жодного разу не напружуючись. на екзамен надавалося 3 години, плюс година для прочитування правил проведення у аудіторії. здається, я довше слухала ці рулз, ніж писала тестування. отже, через півгодини я вийшла. зустріла лицейну подругу і ми пішли до ліцею) здається, він у нас працює навіть 31 лютого (посмішки аха ха) ! вийшовши з нього ми зустріли мого доброго друга Яна і пішли прогулялися під дощем по центру міста, добре провели час. після я поїхала до своєї Надії, ми нормально не розмовляли майже місяць: (добре посиділи, мені завжди подобалися наші домашні зустрічі. а ось як від подруги я йшла до дому…отут і був жах! за той час, поки я була у замку Надії, погода змінилася так, що мені хотілося лишитися у Наді на коврику біля дверей. Вітер був таким сильним та холодним, що я не змогла нормально йти. Небо жахливо виблискувало і мені здавалося, що ось-ось прямо у мене вдарить блискавка ! ще знову відтворилася моя давня паранойя, коли увесь час здається, ніби за тобою хтось йде. оооо жах
поки я чекала маршрутку, мій телефон відмовлявся розважати мене музикою. гадаєте, я засумувала? мені було необхідно хоча б чимось відволікати себе і я, стоячи на порожній жахливій вулиці, почала голосно як тіки вмію співати улюблену "Beautiful" Агілери) ) приїхала на свою вулицю.. тут усе ще страшніше, тому що тут є люди. у навушниках рапотово увімкнулась "Linkin Park – Given Up" і тут моїй фантазії не було меж ! здавалося, ніби йдуть зйомки нового фільму, щось ніби "2012" (хоча я його і не дивилася))
додому я прийшла мало того, що мокрим кошеням, так ще і червона і змучена від холоду.
зараз мене зігріває мій кіт і ми збираємось лягати спати. день насичений і я дуже вморилася.
до речі, із тестом я вправилася навпрочуд добре, я майже радію за себе) )

усім надобраніч. Ксюш.