Vimur

Хтось пам'ятає кого я назвала друзями України пару місяців тому?) Гадаю зараз не тільки я так думаю))

Всегда у Энергодара было отличительной чертой реп. Не очень крутой повод для гордости как таковой. Но зато большинство из них добивалось в этом плане больших успехов. Очередной реперок с Энергодара, но теперь на "Україна має талант".

Слушаем и узнаем о Энергодаре)

https://www.youtube.com/watch?v=jkNB5Oygr8U&feature=youtu.be

Що ви там? Як ви там?) Не має часу на блог. Хоч кожну пару думаю "Ось сьогодні точно зайду і напишу"..)))

Вчора, мабуть, перше в житті змогла відповісти на питання "Чем увлекаешься?". Переборола себе і змирилась з відповідю) А саме: "Новинами, політекою та міжнародними відносинами. Маю свій інтернет-магазин."

Ні, не так.

"Вітаю. Я студентка з міста Запоріжжя. Хоча народилася в іншому місті, а саме енергетичному серці країни - Енергодарі. В мене складний характер і не до кінця переборені принципи. Ставлюсь до людей саме так, як і вони до мене. Рідко роблю перші кроки на перше спілкування, спілкуюсь лише з тими, хто перший до мене звернувся. А ось якшо ми вже знайомі, то я не скриваю від цієї людини взагалі нічого. В мене черти характеру кошачі, саме мабуть тому близькі люди називали "котена"(рос.). Я дуже віддана і з першого діалогу можу довіряти людини, як собі. Але швидко забуваю людей, якщо наші шляхи розішлись. Люблю нові знайомства, але не люблю знайомитись. Моє - це коли начинаєш спілкуватися так, нібито знайоми вже десятки років. Не люблю розказувати про себе і коли розказують мені про себе. На все свій час, надо буде - дізнаємося під час спілкування. На данний етап життя, всі знайомі пішли по іншому шляху і я знову чекаю на інших. Завжди в будь-яких обставинах є людина, з котрою я в вогонь та воду. Навіть не осознаю як це виходить. Я ще маніпулірую людьми. Не знаю як це виходить, але виходить і я цього не скриваю. В мене дар переконування і тому все завжди повинно бути так як я хочу! Трошки егоізму…але це повинно бути в кожному, хто хоче хоч чогось досягнути. В мене є все щоб бути кращою і мати все, але ліні в мене більше, тому я просираю своє життя без толку, роблячі осознані помилки. Заканчую останній курс в колледжі на спеціальності "Маркетингова діяльність". Спеціальність - херня. Не ражду нікому, так як і мій колледж також не раджу нікому. Захоплююсь новинами, політекою та міжнародними відносинами. Маю свій інтернет-магазин. Мрія з дитинства - гучна кар'єра. Не знаю чому, але кар'єрою я простом марю. Но як я вже казала, лінь моя краща подруга по життю. Я все зіпсувала ще на самому старті, але надія і мрія залишається. Мріяла/мрію про кар'єру дипломата. А для цього мрію закінчити Києвський Інститут Міжнародних Відносин. Але щоб туди поступити та закінчити мені потрібно захватить ПриватБанк та замість декана КІМО посадити свого родича. Короче майже не можливо) Але надія мене не полишає. Взагалі навчання не моє - моє робити. Меньше слів - більше діла. Теорія це марна трата часу. Я не навчаючись там, вже маю багато правок/зауважень/пропозицій для нашої Влади. Головне не знати як робити, а вміти це робити!!!! А ще я хвора патріотизмом. Українське всюди і назавжди. Взагалі-то я знаю що в мене буде успішна кар'єра в шикарній країні (Україна). Треба лише зачекати і життя само направить на потрібний шлях. Не знаю що чекає далі, але все буде круто. Треба не стояти на місті і жити, жити, жити!!! Майже забула сказати, що в мене манія все змінювати. Смаки, міста, колір волосся, іміжд, характер, вподобання…все! Сумно жити одноманітно. "

Не все написала, тому що воно приходе в голову апосля. Але ви вже багато будете знати про мене. І мені 17 років доречі.

Ціни на 26 лютого 2015 року в місті Запоріжжя:

Хліб - 10 грн

Сахар - 25 грн

Рис/гречка - 30 грн

Макарони - 18 грн

Курині яйця - 17 грн

Доллар - 45 грн

В магазинах скупають все, що бачуть. Муки та сахара на даний час взагалі не залишилось на полицях магазинів АТБ.

Сиджу на воровоному інтернеті, тому пост поділю на декілька частин, інтернет не дуже.

Перша тема більш за все мене дістала. І як не странно це - навчання.

Пройшло лише 4 дні, а воно вже дістало на стільки, що немає слів. Хоча, треба зауважити, що не саме навчання, а викладачі і атмосфера на лекціях.

Перше, що нас зустріло, це гарний розклад (лише в четверг є 1 пара і цілком кожного дня 3 пари, крім того поміченного четверга). Но радіти прийшлось не довго, так як наші генії все продумали на перед. І так, щоб ми не вчилися по суботам (в минулий семестр по суботам приходило десь 20% від усіх студентів), то в цьому семестрі вони решили просто добавляти до основного розкладу ще однгу пару. І тут наші мрії про то що ми виспимося роздавили як комаху. Но це не головне, головне що вони скоротили пари і тепер вони по часу. Де логіка? Не розумію. Головна мета була, щоб ми більше навчались, а вийшло інакше. К часу ми всі вже вільні.

В перший же день навчання замість 1 пари нас всіх (економічне відділення) зібрали на нараду. Нам прочитали лекцію які ми погані, самі гірші серед всіх відділень, а моя група та група ОД взагалі самі гірші серед всіх (в нас обох йде аккредитація). Нам також прочитали лекцію за наркотики та корупцію. Після пар нас знову зібрали і знову почали тему корупції та провели опрос. Нас всіх звинувачивали у корупції і в сьогоднішнім стану України. Нас тисячу разів казали про війну. Добре, пережили. На опитування відповили.

Далі ще казковіше. Так як ми економічне відділення, нам дали нове завдання на КОЖНУ пару. Ми повиння слідкувати за курсом валют цілодобово. Ми повинни стежити за економічними змінами в країні, а саме в банківських сферах, законодавчих актах і таке інше. Ми повинні знати всі кроки в зоні АТО. Ми повинні стежити за всією динамікою змін цін на бензин і продукти. Сьогодні ще дали завдання дослідити ринок шапунів сьогодення. (ЩО????) О, як класно ходіти по всім магазинам, вивчати всі штрих-коди, виробнгиків і ціни на всі види шампунів і т.д. Це навіть довго розписувати все, не кажучи вже про те, щоб слідити за всім цим.

Я дуже люблю стежити за новинами, я стежу за цінами і завжди вкурсі сітцації в країни, але це ПЕРЕБОР. Нам намагаються навязувати свою точку зору кожен викладач. Ні до чого гарного це не доведе. У кожного студента своє бачення на це і свої джерела інформації, навіщо стикати нас лбами? Навіщо зарождати ще нові конфлікти?

О, да це ж не все. Головна тема моєго навчального закладу - війна. Зараз в Запоріжжі напряжна тема, тому що паніка все більше розростається, ще ці навчання поблизу і воєні самольоти над головую. Та я не бачу логіки і сенсу в тому, щоб викладачам ще більше сіяти паніку серед нас. Кожного дня, кожної пари, кожен викладач вважає своїм долгом нагадувати нам що ми є прифронтовим містом, що ми на межі АТо і т.д. Не має вже нервів навить писати за це тут.

Це все дуже давить на нерви. Якщо же додати до цього сітцацію в країни - їде дах. Для чого це вони роблять ніколи не зрозумію.

Ах да, забула про саме головне. В зв'язку з тим, що минулого семестра дівчина з параллельної групи подала заяву до Міністерства освіти України на наш заклад за корупцію і вимагання грошей - нам жопа. Я випускаюся в самий підходящий час, браво і низький уклон.

Короче, кожен викладач каже нам що госи ми не здадим просто так. Що ніхто і ніяк нам не допоможе. Навіть ті добрі викладачі, що завжди помогали - зараз нас ненавидять. На госах буде як в пеклі. Здавати залікі - мука. Короче нам зробили найжахливіші умови, нас ненавидять, призирають і усіляко намагаються принизити та запугати. Вже 8 з нас відрахували. Залишилось 17. В добрий путь як кажуть.

Зовсім забула сказати о послідовності навчанні. Раніше останній курс не попадав на акредитацію (був на практиці) і тому всім було легше, на перші курси коміссія не зривалась. Зараз же ми під неї попадаємо і, як це гарно вийшло, мета комісії цього роки - закрити нашу спеціальність. Вгадайте хто буде виновин і на кому відриватимуться і викладачі і комісія? Раніше навчання виглядало так: останій курс вчився на парах з січня по початок марта. Потім тиждень сессія. В марті - практика по почтаок травня. За весь цей час (більше місяця) всі здавали всі свої заборгованності і приводили в порядок свої документи. Потім шли госи и випускний. Як у нас: В лютому - практика. (Ми сначала пішли на виробництво, а зараз вивчаємо що ми повинні були там робити - геніально ж?) З 23 лютого по 23 червня в нас навчання. Потім ОДРАЗУ тиждень для здачі заліків і збору документів. І НАСТУПНОГО ТИЖДНЯ госи! І начтупногг тиждня випускний. Як ми вспіємо - не розумію.

Все як в казці. Клас.