Що ви там? Як ви там?) Не має часу на блог. Хоч кожну пару думаю "Ось сьогодні точно зайду і напишу"..)))
Вчора, мабуть, перше в житті змогла відповісти на питання "Чем увлекаешься?". Переборола себе і змирилась з відповідю) А саме: "Новинами, політекою та міжнародними відносинами. Маю свій інтернет-магазин."
Ні, не так.
"Вітаю. Я студентка з міста Запоріжжя. Хоча народилася в іншому місті, а саме енергетичному серці країни - Енергодарі. В мене складний характер і не до кінця переборені принципи. Ставлюсь до людей саме так, як і вони до мене. Рідко роблю перші кроки на перше спілкування, спілкуюсь лише з тими, хто перший до мене звернувся. А ось якшо ми вже знайомі, то я не скриваю від цієї людини взагалі нічого. В мене черти характеру кошачі, саме мабуть тому близькі люди називали "котена"(рос.). Я дуже віддана і з першого діалогу можу довіряти людини, як собі. Але швидко забуваю людей, якщо наші шляхи розішлись. Люблю нові знайомства, але не люблю знайомитись. Моє - це коли начинаєш спілкуватися так, нібито знайоми вже десятки років. Не люблю розказувати про себе і коли розказують мені про себе. На все свій час, надо буде - дізнаємося під час спілкування. На данний етап життя, всі знайомі пішли по іншому шляху і я знову чекаю на інших. Завжди в будь-яких обставинах є людина, з котрою я в вогонь та воду. Навіть не осознаю як це виходить. Я ще маніпулірую людьми. Не знаю як це виходить, але виходить і я цього не скриваю. В мене дар переконування і тому все завжди повинно бути так як я хочу! Трошки егоізму…але це повинно бути в кожному, хто хоче хоч чогось досягнути. В мене є все щоб бути кращою і мати все, але ліні в мене більше, тому я просираю своє життя без толку, роблячі осознані помилки. Заканчую останній курс в колледжі на спеціальності "Маркетингова діяльність". Спеціальність - херня. Не ражду нікому, так як і мій колледж також не раджу нікому. Захоплююсь новинами, політекою та міжнародними відносинами. Маю свій інтернет-магазин. Мрія з дитинства - гучна кар'єра. Не знаю чому, але кар'єрою я простом марю. Но як я вже казала, лінь моя краща подруга по життю. Я все зіпсувала ще на самому старті, але надія і мрія залишається. Мріяла/мрію про кар'єру дипломата. А для цього мрію закінчити Києвський Інститут Міжнародних Відносин. Але щоб туди поступити та закінчити мені потрібно захватить ПриватБанк та замість декана КІМО посадити свого родича. Короче майже не можливо) Але надія мене не полишає. Взагалі навчання не моє - моє робити. Меньше слів - більше діла. Теорія це марна трата часу. Я не навчаючись там, вже маю багато правок/зауважень/пропозицій для нашої Влади. Головне не знати як робити, а вміти це робити!!!! А ще я хвора патріотизмом. Українське всюди і назавжди. Взагалі-то я знаю що в мене буде успішна кар'єра в шикарній країні (Україна). Треба лише зачекати і життя само направить на потрібний шлях. Не знаю що чекає далі, але все буде круто. Треба не стояти на місті і жити, жити, жити!!! Майже забула сказати, що в мене манія все змінювати. Смаки, міста, колір волосся, іміжд, характер, вподобання…все! Сумно жити одноманітно. "
Не все написала, тому що воно приходе в голову апосля. Але ви вже багато будете знати про мене. І мені 17 років доречі.