Believe in yourself

1. Люди з високим рівнем тестостерону отримують насолоду від гніву інших.

2. Люди прагнуть принизити інших, коли не впевнені в собі. Піддослідні, яким сказали, що вони погано пройшли тест на IQ, висловлювали більше національних і релігійних упереджень, ніж ті, кому повідомили про високі результати.

3. При цьому люди щиро впевнені, що їх негативну думку про інших щира і не має ніякого зв'язку з їх заниженою думкою про себе. Приниження інших допомагає відновленню самооцінки.

4. На поведінку людей впливають тілесні відчуття. Наприклад, є стійка асоціація між відчуттям важкості і «важливістю», «серйозністю», «вагомістю». Люди оцінювали людину як більш серйозну і стабільну, якщо її резюме подавалося у важкій папці, і навпаки.

5. Точно так само, відчуття жорсткості і твердості робить людей негнучкими. Люди, які сиділи на жорстких стільцях були більш непоступливі в переговорах. Відчуття жорсткої поверхні викликає в людях відчуття складності у відносинах, а холод тісно пов'язаний з почуттям самотності.

6. Люди схильні робити аморальні вчинки чи не виконувати чиєсь прохання про допомогу, якщо для цього не треба прикладати зусиль або не доведеться відмовляти людині безпосередньо.

7. Однак, більше людей ведуть себе «як годиться», якщо вони мають прийняти моральне рішення на очах у когось. У прямому проханні про допомогу, про пожертву або про збір підписів відмовляють рідше.

8. Брехня вимагає великих ментальних зусиль. Людині одночасно доводиться утримувати в голові брехню - щоб її говорити, і правду - щоб її приховувати. У результаті вона вимовляє простіші пропозиції і гірше справляється з завданнями на кмітливість.

9. Коли за людьми спостерігають, вони ведуть себе краще. Причому ілюзія спостереження працює теж. Досить було повісити фотографії очей в їдальні самообслуговування, щоб більша кількість людей стала прибирати за собою посуд.

10. При цьому поведінка впливає на мораль (так-так). Люди, збрехавши, що обдурили когось або вчинили інший аморальний вчинок, після цього по-іншому оцінюють, що є добре і що погано.

11. Приваблива чесна зовнішність може легко ввести в оману. Люди схильні більш довіряти зовнішності, ніж щирості. Навіть професіонали вважали чесними людей, які брешуть з щирими манерами в 86% випадках.

12. Зовнішність відіграє величезну роль навіть у голосуванні і виборі політиків. Виборці роблять висновок про компетентність політиків по зрілості особи та фізичної привабливості. Зрозуміло, неусвідомлено.

13. Більш успішних і багатих вважають більш розумними, мудрими, тощо, і навпаки. І часто люди схильні думати, що ті, хто домігся успіху, і ті, на чию долю випали страждання, заслуговували це.

14. Щасливіший не той, у кого грошей багато, а той, у кого більше, ніж у сусіда. Частково на цьому ґрунтується і незадоволеність великими грошима. Люди постійно порівнюють себе з сусідами. Розбагатівши, вони починають обертатися в нових колах, де у людей грошей ще більше, і підніматися над оточуючими нелегко.

15. Гнів посилює в людях бажання володіння. Люди докладають більше зусиль для отримання об'єкта, який асоціюється у них з сердитими виразами. Раніше це вважалося тільки властивістю позитивних емоцій.

16. Чим складніше рішення, яке необхідно прийняти, тим більше люди схильні залишати все, як є. Якщо в магазині занадто великий вибір і люди не можуть відразу визначити, який з товарів краще - вони підуть без покупки.

17. Коли люди відчувають, що не контролюють те, що відбувається, вони схильні бачити неіснуючі закономірності в незв'язаних між собою картинках і вірити в теорії змови.

18. Люди шкодують про швидко прийняті рішення, навіть якщо результати їх влаштовують. При цьому важливо не фактичний час, відведений на рішення. Важливо, чи відчуває людина, що часу було достатньо.

19. Не всі ризики сприймаються однаково. Одна і та сама людина може безстрашно стрибати з парашутом, але боятися заперечити начальнику. Або дресирувати тигрів, але соромитися познайомитися з симпатичною жінкою.

20. У нудьги є світла сторона. Люди які нудьгують нерідко шукають можливість зробити добрі справи, оскільки розваги їм набридли і не привносять сенс у їх життя.

Всі знають, як зробити так, аби життя було комфортним і щасливим. Але далеко не всі докладають зусиль, аби зробити це. Немає універсальних правил щастя для всіх і кожного, але хоча б кілька пунктів з цього списку дійсно варті того, аби спробувати дотримуватись їх у повсякденному житті.

1. Відпускайте людей і ситуації.
Не прокручуйте ймовірні варіанти ситуацій. Сталося так, як сталося. Коли важко відпустити, задайте собі два питання:
«Чи буде це важливим для мене через 5 років?»,
«Сьогодні ввечері я вилітаю в Барселону (будь-яке місто, в яке ви хочете потрапити), чи візьму я цю проблему з собою?»

2. В кінці кожного тижня відповідайте на питання:
«Що я вивчив минулого тижня?»
«Яке моє найбільше досягнення за тиждень?»
«Який момент цього тижея був незабутнім і чому?»
«Чи витратив я час дарма? Якщо так, то на що?»

3. Стежте за зовнішністю.
Завжди будьте готові до нових досягнень і несподіваних зустрічей.
«Доброго дня! У голові не вкладається… Мріяв про зустріч з вами все життя! Ееее… Тільки ви вибачте, сьогодні я не дуже добре виглядаю… Розумієте, трохи забігався…»

4. Не нийте і не скаржтеся на долю.
Мовчки встаньте, ідіть і робіть все, що необхідно.

5. Подорожуйте!
Два рази на рік вирушайте туди, де ніколи не були. Подорожі допоможуть знайти себе. Повірте нам на слово!

6. Дозвольте собі робити помилки.
Щось зробили не так – зробіть урок з цього. Помилка – чудова можливість для розвитку.

7. Розвивайте індивідуальність.
Ви такі, які є. Не змагайтесь ні з ким, окрім себе.

8. Приймайте рішення самостійно.
Не готуйте своє життя за чужими рецептами.

9. Не нав’язуйтесь.
Світ величезний – у ньому точно є той, хто буде щасливий, отримуючи саме ваші погляд і посмішку.

10. Медитуйте кожен день.
Вчіться розслаблятися і концентруватися.

11. Посміхайтеся, якщо щось вийшло не так, як ви планували.
Пам’ятайте, не отримати бажане – іноді і є справжнім везінням.

12. Вчіться говорити «НІ».
Не бійтеся відмовляти!
- Чи не бажаєте здійснити візит ввічливості? Ні?
- Ні!

13. Оцінюйте кожне вимовлене слово на правдивість, корисність і доброту. Говоріть по суті, нічого зайвого. НІ – пліткам, брехні і скаргам! Краще мовчіть, якщо вам нема чого сказати.

14. Думайте.
Перш, ніж прийняти рішення, оцініть його вартість.

15. Якщо ви сильно на когось розізлились – почекайте 24 години перш ніж щось відповісти.

16. Будьте незалежними і самодостатніми.
Ваше щастя залежить тільки від вас, а не від того, як думають і діють інші люди.

17. Поважайте себе та інших.
Людина вибирає самостійно. Не втручайтеся у справи, які вас не стосуються. Не заглядайте в чуже життя думками і словами – не випускайте з виду свій вибір!

18. Дійте виключно всередині власної сфери впливу.
Не турбуйтеся про те, на що не можете впливати.

19. Бувайте на свіжому повітрі щодня.
Незалежно від погоди та настрою.

20. Вірте в мрії та ідеї.
Час нелінійний. Вони вже здійснилися!

21. Розвивайте таланти.
Пам’ятайте, вони у вас є! Просто відкрийте очі та роззирніться навколо.

22. Будьте відповідальними за свої слова і вчинки.
Ваші слова мають величезну силу.

23. Будьте вірними. Людям, принципам та вибору.
«Бути вірним – не вроджена якість. Це рішення!»

24. Якщо є справа, робота над якою займе менше 3-х хвилин, – її слід виконати негайно.
Не відкладайте в довгу скриньку. Туди давно вже нічого не влазить.

25. Стежте за здоров’ям.
Воно – єдине. Попереду у вас багато звершень – здоров’я знадобиться для їх реалізації. Спорт, йога, медитація допоможуть. Перевірте!

26. Знайдіть внутрішній спокій і гармонію.
Справжня сила людини проявляється не в поривах, а в спокої.

27. Прийміть той факт, що минуле в минулому.
Воно не існує! Виймайте досвід, відпустіть і йдіть далі.

28. Розставляйте пріоритети.
Всьому своє місце.

29. Перемагайте страхи.
Страх – всього лише ілюзія.

30. Ніколи не здавайтеся!
Наполегливість і завзятість завжди винагороджуються.

1. Час є завжди. Розставляйте пріоритети.

2. Плануйте лише по 4-5 годин справжньої роботи на день.

3. Це нормально: є дні, коли ви не можете працювати взагалі, і дні, коли ви працюєте по 12 годин. Працюйте більше, якщо готові до цього, і відпочивайте, коли виснажені.

4. Поважайте свій час та зробіть так, аби його поважали інші.

5. Зосереджуйтесь на одній справі та тільки по її закінченню переходьте до іншої. Одночасне виконання декількох завдань руйнує графік.

6. Звикайте до робочого стану, нехай тіло адаптується.

7. Чим менше часу ви маєте на виконання певного завдання, тим продуктивніше ви працюєте.

8. Почніть. Нехай це будуть невеликі завдання – продовжувати діяти завжди легше.

9. Процес – це краще, аніж ідеал. Не очікуйте бездоганних результатів – працюйте.

10. Більше годин, проведених на роботі, ще не гарантують кращий результат.

11. Почергове осмислення стратегії та її втілення у життя допоможуть працювати швидше та думати краще. Варто розділяти завдання, аби продуктивність була вищою.

12. Призначайте важливі зустрічі на ранок: час, який ви проводите в очікуванні, зазвичай виявляється марним.

13. Згруповуйте зустрічі та спілкування (наприклад, телефонні розмові), щоб отримати блоки безперервної роботи.

14. Зберігайте той самий робочий настрій протягом дня. Шкідливими будуть переходи від одного проекту до іншого, якщо вони різні по суті.

15. Уникайте зволікань. Уповільнюйтесь між інтенсивними періодами роботи.

16. Розбивайте недосяжну ціль на невеличкі частинки, які мають сенс. Кінцева мета буде досягнута, тільки коли всі буденні завдання виконано.

17. Жодні два завдання не є рівноцінними. Завжди розставляйте пріоритети, але будьте уважними з вашими списками «до виконання».

18. Працюй над тим, що матиме найбільший вплив. Завжди обирайте одну річ, яку вам дійсно потрібно зробити протягом дня.

19. Розбивайте завдання на годинні інтервали: за виконання великих завдань братися важче.

20. Якщо щось може бути зробленим на 80% так само якісно кимось іншим, доручіть йому це! Отримуйте користь від навичок колег.

21. Вчорашній влучний удар у сьогоднішній грі не допоможе. Перегорніть сторінку, думайте про майбутнє.

22. Встановлюйте строки для всіх справ, не дозволяйте справам тягнутися без кінця. Встановлюйте кінцеві дати для особливо складних завдань. Усе колись закінчується.

23. Візьміть за звичку нагадувати собі про все, і нехай це робить електронний пристрій. Не покладайтеся у всьому на свою пам’ять: завжди робіть нотатки.

24. Записуйте все, що вас відволікає: випадкові думки, нові ідеї, що завгодно. Коли вони опиняються на папері, вони перестають мандрувати у вашій голові.

25. Відпочивайте. Хоча б іноді.

Важко відмовитись від того, що маєш, на користь того, що все одно втратиш. Важко зважитись і пірнути в цю крижану чорну безвість, в якій ховаються всі принади та спокуси світу

Ну що ж ти, слабак?

Сергій Жадан

Знайомий розповів історію.

Говорить, повертаюсь потягом до свого міста. Експресом. Приїздить він пізно увечері. І зустрічаю у вагоні давню приятельку. Ми з нею сто років одне одного знаємо. Хоча навіть не скажеш, що ми друзі.

Так – радісно вітаємось при зустрічі, посміхаємось одне одному, якісь спільні знайомі в нас є. Але не згадаю, чи ми з нею коли розмовляли віч-на-віч. Ну, і ось знову – радісні обійми, необов'язкові питання.

Я вже зібрався йти на своє місце, як вона раптом запропонувала сісти коло неї. Я сів. І ми почали говорити. І якби це був ранковий експрес – нічого б не було. Я певен. Ми б обговорили всіх спільних знайомих, розповіли б усі новини, згадали б про політику чи кіно, чи ще про якусь біду.

Потім би теми вичерпались, запала б незручна мовчанка, і ми б сиділи собі до кінця подорожі, почуваючись ніяково й втомлено. Але тут був вечір, і за вікном лежали блакитні вечірні поля, і небо проривалось червоним сяйвом.

І вона, говорячи, дивилась весь час за вікно, аж я зауважив, яке в неї світле волосся й тьмяна шкіра, як вона неймовірно повертає голову, як торкається волосся рукою. І замість політики почав розпитувати її про життя. А вона несподівано почала розповідати.

Розповідала про своїх чоловіків, розповідала про свої сни та пригоди, про свої закоханості та розчарування. Коли починала сміятись, падала мені на плече, коли замовляла каву – перехилялася через мене. Тіло в неї було тепле, рухи легкі, білизна – кольорова.

І головне – вона сиділа так близько, було її так багато, що я навіть не міг думати про щось інше. Тому теж почав розповідати їй щось таке, що зазвичай розповідаю хіба сам собі. Вона уважно слухала, зовсім-зовсім не перебиваючи.

Жінки так майже не вміють – не перебивати. А ось вона не перебивала. Лише дивитись на мене стала ще уважніше, ніби нарешті розгледіла моє обличчя.

Вже коли під'їжджали, сказала, що в неї машина на вокзалі, запропонувала підкинути, куди мені потрібно. Ну, все як завжди – я взяв її речі, вона дещо нервово завела свій легковик, було холодно, вона весело мене штовхала – мовляв, ну що ж ти, не мерзни, зараз буде тепло, я робив вигляд, що мені справді зимно, тоді вона знову перехилилася і обійняла мене, ну, нібито щоб зігріти.

І я зробив вигляд, ніби так усе й сприйняв – нам холодно, ми просто хочемо одне одного зігріти. А коли доїхали, куди мені треба, вона сказала – поїхали до мене? Давай, сказала, поїхали.

Тут, знаєш, я подумав – зараз ми приїдемо, і це все станеться. Мені з нею, очевидно, буде дуже добре. З нею не може не бути добре. В неї такий гіркий голос і такі білі гострі зуби, що мені буде смертельно добре. І що далі? В неї хтось є, в мене хтось є, в неї своє життя, в мене теж.

І в найближчі кілька годин усе зміниться. Все запалає і почне рушитись, все зійде з орбіт, підхоплюючи за собою, мов течія. Найкраще буде, звісно, спочатку: перший час нової пристрасті, нових стосунків, нової залежності – заради нього ми, за великим рахунком, і закохуємося.

Потім ми звикнемо одне до одного. Потім нам усе це почне заважати. І чим далі, тим буде гірше. А закінчиться все взагалі дуже печально. І інших варіантів просто немає. І ось я подумав про все це, і відмовився. Уявляєш? Третій день про це думаю. Шкодую, але розумію, що вчинив вірно. Ти як гадаєш?

Я розумів, про що він говорить. Важко відмовитись від того, що маєш, на користь того, що все одно втратиш. Важко зважитись і пірнути в цю крижану чорну безвість, в якій ховаються всі принади та спокуси світу. Краще оминути ризик бути зрадженим, кинутим, розчавленим важкими небесами.

Краще лишити все, як є. Ми всі так легко відступаємо вбік, впадаємо в паніку, уявивши, скільки роботи серця в нас попереду. Ми обираємо спокій, замість того, аби обирати смерть.

Лишаємося сам на сам зі своєю невпевненістю, зі своїм страхом, тримаємось за свої примарні надбання. Боїмося ризикувати, боїмося бодай щось змінити. Просто боїмося. Боїмося, тому що боїмося. Жодних інших причин. Жодних інших пояснень.

Все вірно, - сказав я йому, - ти все зробив вірно. Слабак, - подумав про себе.

Сергій Жадан

чтобы не забыть,
лучше записать.

Виходжу в сад, він чорний і худий,
йому вже ані яблучко не сниться.
Шовковий шум танечної ходи
йому на згадку залишає осінь.

В цьому саду я виросла, і він
мене впізнав, хоч довго придивлявся.
В круговороті нефатальних змін
він був старий і ще раз обновлявся.

І я прийшла не струшувать ренклод
і не робить з плодів твоїх набутку.
Чужі приходять в час твоїх щедрот,
а я прийшла у час твойого смутку.

Оце і є усі мої права.
Уже й зникало сонце за горбами —
сад шепотів пошерхлими губами
якісь прощальні золоті слова…