Smoke weed everyday.

хтось у Львові, хтось у Києві,
хтось кожного ранку насолоджується красою
Дніпропетровська,
когось занесло до Ужгорода.

хтось розпочав нове життя у Польщі:
тепер Краків, Люблін, Варшава, Бяла Подляска і ін.
- чиїсь нові рідні міста

а ти зараз у Кореї, аж не віриться мені ще досі!
добре, що застала тебе сьогодні онлайн нарешті,
а то б ще досі не знала, де мій старий хороший друг зараз.
чесно, я вражена. мабуть, це дуже круто.
раніше я думала, що не хочу нікуди їхати звідси,
а тепер якось думки повертаються в інакшому напрямку.

а можливо й варто задуматись про ту ж саму Польщу,
чи може - Угорщину?
я люблю Будапешт, обіцяла, що повернусь туди.

а ще кажуть "бери речі й втікай до Америки".

дякую тобі за все.
не буду казати не йти
відпускаю не тримаю.
бо нами вже все пройдено.
я завжди буду рада бачити тебе.
пиши приходь дзвони
і це будеш той ти, якого я чекаю.

ХОЧЕШ ПОРИНУТИ В СПОГАДИ?
Я ТОБІ СКАЖУ, МОЇ СЛОВА БУЛИ ПРАВДОЮ.
АЛЕ ТІЄЇ ОСЕНІ ВСЕ ЗАКІНЧИЛОСЬ..
МЕНІ ЦЕ ЗАРАЗ НЕ ПОТРІБНО..
ПРОБАЧ. (DD)

помітили ви?
як швидко пролетів вересень
просто мимо біжучи пройшов.
я рада цьому. я не любила цей місяць.
він завжди або найважчий, або найкращий.
цього разу було щось не дуже зрозуміле для мене.
стільки подій, людей ітд.
зараз хочу як дитина снігу, хочу на каток.
на який ще допоки мені не можна.

хочу папиних новорічних салютів.
хочу саме з ним десь поїхати отак
на день хоча б.
на шопінг в Польщу, чи в Львів якщо ближче.
куда-небудь. я заскучала зза ним.
хоча й бачу його щодня. але це не те.
хочу ходити по магазинам, а потім зайти на піццу бо він зголоднів
і втомився від моїх покупочок.
а потім ще в мак заїхати. по дорозі додому.
і взяти мамі і сестрі вишевий кейк.

милий Мадагаскарчік,
плєдікі, Настя з кавкою,
я і Іра з піццою. разгаворчікі.
і ще дещо. ай клас-клас.

пс. зараз настільки втомлена, що
просто зараз прямую до ліжка!
і до сракі, що англійську я не вивчила
світ дрімс^^^

ось мабуть і все.
тобто навпаки.
це напевно те відчуття,
якого я прагнула.
дісталась до істини,
до того розуміння себе самої.
YEAH!

був би ти другом. і все.
цього вже дійсно буде досить.
бо зараз все так змінюється,
і далі буде так.

я не вмію відпускати людей.
і думаю й добре.
бо всі рано чи пізно повертаються.
може в якості іншої людини.
але все ж таки.

інколи просто хочеться з кимось таким поговорити,
поділитись накипівшим і вислухати аналогічне.

а ще інколи отак всі відвертаються.
самі цього не знаючи.
ось тоді ти згадуєш про друзів дитинства,
найрідніших і наказуєш собі не забувати!
бо їх не зрівняти з тими, хто просто заходить на пару
секунд-хвилин-годин чи більше у твоє житття.
вони - це вічне. бережіть таких.

бачиш і так буває.
людина не стане байдужою, а буде повертатись
знову й знову.

хоча б намагайся не наступати
на ті ж самі граблі
ще раз.

хороший вечір вчора був, я заскучілась так за вами,
всі разом - улюблені: 3

а нічка була не такою вже класною,
але свої моменти присутні

пс.
KKK, i.h.m.u.s.

коли ти втрачаєш собаку, знаєте все те, що відбулось десь нещодавно..
що я втрачала людей..все йде до біса.
бо собаки - це найвірніше, що є у нас.
і так буде завжди, бо люди - брехливі егоїсти,
а вони - найвірніші, найщиріші..
пс. перед очима цей момент, коли я ще гладила вчора тебе,
коли стояла біля тебе, а зараз шкодую, що не обійняла так,
якби зробила в останній раз! (
я тримала твою лапу і не могла повірити, не могла стримати сліз.
почуття вини якесь. чому? я була з тобою до останнього..
і заснути потім ніяк не могла,
чому зараз відчуваю якесь почуття вини? (
я остання, яка була з тобою до кінця

і зараз дивлюсь на фото з підписом
" Ми сім'я: Граф, Біслан і я "
це було роки 4-5 назад..
і вже немає цього, бо немає вас.
тепер обох. (
собаки це моя слабкість.
чому ви пішли? мені так важко без вас.

не уявляєте як це за 2 місяці втрачати вже 2 собаку,
ще одного найкращого друга.
чомммууууу?((((((((((((((((

більше не приходь,
я не зачинятиму,
але ти більше не з'являйся.
так буде легше,
так буде краще.
ти в інші двері вже заходь,
і там прошу лишайся.
бо цей біль того не вартий,
пообіцяй собі-мені,
щоб не марно,
щоб без втрат вже.