коли ти втрачаєш собаку, знаєте все те, що відбулось десь нещодавно..
що я втрачала людей..все йде до біса.
бо собаки - це найвірніше, що є у нас.
і так буде завжди, бо люди - брехливі егоїсти,
а вони - найвірніші, найщиріші..
пс. перед очима цей момент, коли я ще гладила вчора тебе,
коли стояла біля тебе, а зараз шкодую, що не обійняла так,
якби зробила в останній раз! (
я тримала твою лапу і не могла повірити, не могла стримати сліз.
почуття вини якесь. чому? я була з тобою до останнього..
і заснути потім ніяк не могла,
чому зараз відчуваю якесь почуття вини? (
я остання, яка була з тобою до кінця