як завжди, хочеться багато сказати/написати та не знаю як скласти цю к-сть адекватно-неадекватних думок в одне щось більш-менш зрозуміле сьогодні вже 29-е, ось ось і 2015, божевілля! для чого ж так швидко?
мені тебе зараз дуже не вистачає, і ти це знаєш не гірше чим я. ти ніби поруч, а ніби й десь далеко. можливо це й добре, що нас щось тримає? проте завжди задаюсь питанням: а чи варто? будь поряд.