HEY KISA

ммм, він тебе хоче!!!!!!аххахахахахахахаххаа

моя ж ти маленька, ти в мене найкраща! чуєш? в тебе все вийде! нічого не бійся. все буде добре. вір у неможливе. і завжди знай, що я вірю в тебе. я скучатиму без тебе такої дурної і малої. не забудь, що ти мусиш зробити: *

п.с. ти завжди зможеш найти в мене підтримку.

ей, привіт.
ти поїхав в Київ на 5 днів. я так звикла до тебе, ти собі не уявляєш. невже це те, що я так довго чекала? я буду скучати. і ти будеш скучати. ти написав, щоб я тобі дзвонила в будь-який час. спробую. надіюсь, як ти приїдеш ми зустрінемось.

в нас з тобою все буде. все. чуєш?
любий, я чекатиму, мрр: 3

vermanova , привіт!

Коли щастя думає завітати до мене в серце я завжди шукаю в цьому якийсь підкол. Тоді коли все добре, я не вірю що це просто так. Починається депресія. Я багато думаю. З кожним разом знаходжу в собі безліч недоліків, через які я думаю, що не варта цього щастя. І всілякими способами намагаюсь відвернути від себе долю. При цьому кажу собі, що так має бути. Довожджу людям, що я хуйова і переконую себе в цьому. Не правильно я роблю. Я маю запевняти себе кожен раз, що я найкраща і все в мене вийде. Ну але чому ж я не можу бути нормальною? Я могла б вже безліч разів бути щасливою, але ні. Так бути не може. Я завжди повинна сидіти в гамні і жалітись на хуйову долю. Де логіка? Як завжди відсутня.

вчора мама вкотре накричала на мене за старі оцінки, за які вона мене вже навіть наказувала. прозвучала така фраза "ти будеш вчитись в Україні" через яку я почала плакати. це найгірше, що може бути. я не хочу залишатись вчитись і жити тут. я зрозуміла наскільки я хуйова, вчорашня розмова мне дуже заділа. шось робиться мені. Ванесска вже давно не Ванесска.

твої повідомлення викликають в мене посмішку. коли згадую тебе мені добре. але ж я хуйова. цілую:*