Perfect

Я купила цифрового убийцу нервов. (З улюблених "Wintergirls")

Ліа, мила дівчинка, хвора на анорексію, з проблемами в сім*ї та неочікуваною смертю колишньої найкращої подружки. Я завжди думала, що анорексички не люблять їжу і не думають про неї. А виявляється, що ці прекрасні феї думають про їжу, хочуть щось скуштувати, але утримуються. У них реально залізна сила волі. Не їсти днями та відмовлятись від кексів з піцою - це насправді неймовірно. Їхнє придушення жаги до харчів неймовірно надихає. Щодо книги, то в ній є достатньо описів уловок та прийомів до яких вдається героїня, щоб приховати своє худнення. For example: ^ Важитись для перевірки з маленькими вагами в карманах. ^ Випивати зранку просту воду. ^ Придушувати апетит жуйкою. ^ Їсти надзвичайно маленькими порціями. ^ Кава - one love) ^ Обід поза домом: "диетическая кола (0), + салат (15), + восемь ложек соуса сальса, + белок яйца (сваренного вкрутую) (16) = ленч (71). " ^ Рахувати калорійність усіх продуктів. ^ Рахувати калорії під час їжі. ^ Читати ввечері форуми анорексичок, на яких вони пишуть про свої перемоги та думки щодо пройденого. ^ В'язати, щоб не думати про їжу (героїня в'яже зі старих светрів, які власноруч розпускає). Вона в'язала плєди! ^ Слухати голосно музику, щоб заглушити біль. ^ Робити собі порізи, які нагадуватимуть про обраний шлях. ^ Куховарити. Робити смачненьке для родини, випікати десерти. ^ Вночі робити вправи, щоб скинути набрані за день калорії. ^ Вкриватися покривалом від холоду. ^ Приховувати від оточуючих худнення. ^ Не втрачати почуття гумору ні за яких обставин. ^ Ставити собі чіткі цілі. ^ Не забувати про навчання, читати книги. ^ Пити табли після КП. ^ Бруднити посуд, роблячи вигляд, що ти вже поїла. Прекрасна книга, рада, що її прочитала. Дівчинка Ліа завжди в моєму серці.

Привіт, блог. Я давно вже неписала, але який сенс, якщо нічого не міняється? "Не выходи из комнаты, не совершай ошибку." Я так і залишаюсь харчовою повією. Ввечері кава з печивом. Але вдень я каталась на велосипеді. Тупа відмазка. Ів, відмовся від їжі. Я прошу сама себе, я благаю, я плачу. Все сумно, все важко, багато дипресії. Не їж! Ти гарна!

Головна героїня книги - Аліче (Алі) хвора на анорексію. Ще з п'ятого класу вона відмовилась від їжі. Під час обіду або вечері, вона випльовувала їжу в стаканчик чи обережно скидала на серветку, яку потім відправляла до унітазу. Харчувалась вона листям салату, йогуртом, кількома крекерами або напивалась водою з газом. Чай пила з цукрозамінником. Але ідеальні руки, ключиці та великі очі просто так не з'являються. Потрібно стримувати себе. До речі, героїня до тридцяти років спокійно жила з Аною, працювала фотографом, вийшла заміж, водила машину. Ця книга - підтвердження, що жити без їжі цілком можливо.

Блаженне почуття, коли я викидаю їжу. Байдуже куди, але їжа повинна йти в сміття. Метелики не харчуються.

Ад. Те, що я творю зі своїм тілом жахливо. Я тупо закопую свої мрії. Боляче від цього, боляче від людей. Хочеться зникнути. Тіло людини - храм її душі. Мій храм розвалений, фундамент гниє, все валиться. Душа вмирає, розкладається, а я деградую. Можливо коли-небудь це зміниться. Я змінюсь. Полюблю своє тіло та розпочну зміни не лише зовнішності, але й свідомості. Швидше б це сталося. Я просто повинна стати тим, ким хочу. Я хочу бути ідеалом, і я стану ним.

29.11.13

Боляче.

Перший поріз.

Почуття не з найкращих.

На хвилину я відчула щастя.

Але воно швидко минуло.

Знову пустка

І шрам.

Але воно того варте.

Моїх три життя. Мої переживання, мій ідеал, мої метафори. Три частини цілого. Пусті, як я, чисті, як сторінки мого народження. В них немає нічого, як нічого немає в мені.

Ніхто не любить мене, ніхто не хоче мого тепла.

Я ненавиджу себе.

Я хочу любові.

Усі двері моєї душі закриті. Я нікого туди не впущу. Ніхто не залишить там слід. Ніхто не ранить мене. Більше ніхто. Я сховала усі ключі. Я забула куди. Хоча яка різниця? Ніхто не стукає у мої двері.

Нікому нецікаво як я.

Ніхто не любить мене.

Мій власний будинок. Він великий і просторий, але він пустий. Є можливості, але немає бажання, немає любові. Ні від когось, ні від себе.

Я ненавиджу себе.