Очі - серце.
Страшні, вічні і бездонні
Хочу.Марю.Та боюся
Зовсім тихі та безсонні
Ночі стали… Не молюся
Не гадаю, не сумую
Не страждаю, не сміюся
щиро.Зовсім нове почуття
Поєдналося з старим,
і злилось, в думки-сміття
що здавалося святим - стало враз німим, гірким
Без любові й почуттів
Жити можу.Та..Чи ЗМОЖУ?
Хто злетів, той впав, згорів
Хто кохав, той враз…Не можу
вимовить, бо зовсім тоскно стане
я зів'яне та надія, що горить в мені,
що лютує і устами
посміхнеться і в огні
Стане мрією моєю,
що здійснить дано лиш раз