А знаєш? Я хочу стати вітром. Хочу стати ним аби далеко летіти і мати нарешті обіцяний спокій. Я хочу провчити тебе і твою здатність нехтувати людьми. Я хочу віднести тебе страшним ураганом і жбурляти об дерева, землю, каміння, хочу аби ти відчув ту біль, яка не гасне в мені до цих пір. А інколи хочу просто бути поряд. Дивитись як ти спиш, торкаючись до тебе тонким приливом холодного повітря. Хочу бути при кожних твоїх злетах і падіннях, щоб ти знав, що я завжди з тобою. Ти моя любов і моя ненависть. І я все рідше задаюсь питанням, а за що я так тебе люблю? Чого саме ти, застряг в мої душі? Що в тобі такого, чого не має в інших? Я дуже довго буду задаватиь цими питаннями, і буду жити з надією, що моя любов мине разом з днями прожитих років.