я зовсім забула як це: ковтати свіжий ковток повітря та дихати повними грудьми.

засинати в четвертій ранку від нічних розмов. прокидатись десь опівдні від лінивих сонячних зайчиків на своєму тілі. я забула як це: малювати тебе. чітко підкреслювати усі твої маленьки зморшки, які появляються, коли ти злишся. малювати твої очі - безмежно глибокі. кутики вуст, які стомлено посміхаються та роблять мене на 5 % щасливішою.

я зовсім забула як це: робити тобі чай, коли ти стоїш позаду і ніжно обіймаєш. коли зовім не зважаєш на недоліки. коли бачиш лише тебе таким, яким ти був.

____

тепер я знаю як це: задихатись від бридкого та замерзлого повітря, але застрягає в легенях.

Засинати о четвертій ранку лише тому, що тебе мучить безсоння. лише тому, що ти хочеш заглибись у якусь книжку з головою, аби переживати не свої почуття, а емоції героя. прокидатись в сьомій від набридливого будильнику, який будить своєю різкістю. малювати лише твої очі. вже такі чужі та такі ненавистні. такі бридкі та зрадливі. робити чай у самотності. пити його жадібними ковтками. чай, який змішався із слізьми.

___

я зовсім не хочу цього світу.