Все добре. Все прекрасно. Вже вкотре себе переконую. Це пройшло. Вже пройшло. Так.

Новий Рік. Друзі, сміх, веселощі, шампанське - це щастя. Але не те. Зовсім не те, що мені треба. І хоча я переконую себе, що мені не потрібна ця людина - це не так ! Перестань, дурненька ! Нікому не потрібні твої соплі і дурощі. Це минуло. Це до біса.

Але я не можу все так просто забути і покинути. Вже другий місяць не можу. Воно не виходить з голови. Новий Рік. А я тільки і думала: чи привітаєш ти мене ? Ні, навіть і не згадав. А навіщо ? Я лишня. Лишня не тільки у твоєму житті, а і у своєму. Це не пояснити, це не виговорити, не зрозуміти.