Очі закриваються від втоми, мене забираж буденність. Тоді нехай забере вже понввстю.Щоб не залишилось думок і почуттів, які роз'їдають зсередини.Заберіть з мене ці сльози, які я не можу проронити, заберіть з мене ту холодність, яку я ніколи не зможу вигнати, заберіть байдужість, бо я стала егоїстом. егоїстом самітником, якому краще жити без людей. я стомилась. мене ніхто не розуміє.залишається тільки нещиро посміхатисьі сміятись. хоча.іноді і на це сил вже не вистачає. втома. скоро я вже навіть її не відчую