Вечір. Дах будинку. Темнота. Довгі і страшні сходи вгору, горище. Підніматись туди було страшно, але водночас інтригуюче. Я не знала що мене там чекає. В повітрі висів, так званий, "знак питання".

Дах. Повітря. Вогні вечірнього міста. Твій погляд. Твої слова. Твої губи. Все змішалось в один згусток. Ти мій. Тепер ти лише мій.

Чи були ці, запачкані брудом старого будинку, куртки теплими ? Не думаю. Ти був теплим. Саме тому мені було спокійно і тепло в душі.
Розмови, поцілунки, салют. Романтика. Ніби в казці. В нашій казці, де ми герої. Головні герої.

Ти зі мною. Поруч. Мій. Теплий.