Настав час поставити всі крапки над "і" і розповісти історію, яка заставляє неминуче битись серце.
Всі ж знають, що я вчусь в університеті. Так от, думала, що група в мене буде "піздєц дно", але ж ні, група в мене доволі таки ахуєнна. Тільки зараз розумію, як мені повезло з одногрупниками і як повезло з тим, що я попалась тобі на очі!
Літом всі ми були п"яні від щастя і радості. А з приходом осені у всіх стає все хуйово, але ж не в мене. Мені постійно щастить і приходить те моє "щастя", якого я чекаю довго і бажаю аби воно залишалось зі мною. Я рада, що я познайомилась з тобою, рада, що все зараз іде як "по маслу". Але ж я не можу нічого не сказати. Моє перше враження було абсолютно не таким, яким ти собі уявляв. я подумала так: "зацяцькований мамою і татом хлопчик, який окрім того, щоб трахати баб і пити нічого в житті не знає". Таке враження на мене склала твоя борода, і те, що ти вчився в 1 школі. Зараз, можу тебе запевнити, я бачу, що це аж ніяк не так, і що перша думка завжди хибна. Я не буду розказувати який хороший ти, я скажу лише те, що я знову щаслива, так! Я рада, що нарешті ми поговорили і ти знаєш все, знаєш, що робити і що говорити. Я надіюсь і знаю, що все буде добре, але ти знаєш, що все в моїх руках, оте "наше щастя".