Я просто згадала. Я теж людина. Я теж маю право. Просто не вірю. І досі не вірю. Не можу повірити. Я не можу. Не по собі. Хочеться плакати, але не буду. Не хочу. Всі ті моменти можна просто засунути до сраки. Він мене любив. Може. Хоча тепер, чесно кажучи, я вже не вірю. Я не вірю, шо це був кінець. МАйже три місяці, а я не вірю. Я не вірю, що все це було зі мною. Я не вірю, що він з нею. Я не вірю. Шо зі мною ? Заїло вже просто. НЕ ВІРЮ