Чтобы вернуться — просто нажмите в любом месте на затемненном фоне
Неперевершена Костенко! Низький уклін, Вам.
Ти дивишся. А я вже – як на трапі.
І слів нема. І туга через край.
Життя іде по «Гаусівській шляпі»:
отак-от – «здрастуй», а отак – «прощай».
Прощай, прощай, чужа мені людино!
Ще не було ріднішого, як ти.
О це і є той випадок єдиний,
Коли найбільша мужність – утекти.
Новые заметки пользователя
MAMAAMAKRIMINAL17 — Мой СВЕТ
16
2018
Всетаки чогось, я інколи повертаюсь до цієї сторінки. Розумію, що ті люди які за мною стежили колись, вже давно нічого не пишуть, і їм, в...
14
Цього року рівно 5-ть років як я закінчила школу. Тоді скинчилось шалене літо, море емоцій, і… дружба. Чогось спочаку ставало сумно...
18
Знаєте, інтерес взяв своє, і я все ж зайшла в архів, щоб подивитись хоча б фото, які я колись завантажувала сюди. І…в житті я, напе...
15
2018
Пройшло чотири роки після того, як я писала сюди востаннє. Багато чого змінилось, багато було зроблено і сказано. Чогось, коли я знайшла ...
15
Пам"ятаю як колись, щоденно писала сюди або хоча б заходила. Зараз не має ні часу, ні бажання. Я сиділа і перечитувала усі пости написані...
16
Давно якось не писала. А все тому, що дурні телефони/комп'ютери/соц мережі заберають майже весь вільний час. За цих декілька місяців, бул...