Важко пояснити це відчуття. Бо насправді це навіть не почуття. Це пустота. Не така, яка роз'їдає, ні. Пустота в голові. Коли немає ні думок, ні почуттів. Є лише шок. Я не знаю навіщо було спочатку казати одне, а тоді вияснилось абсолютно інше. Але слова "ти мені потрібна" заділи так, що аж плакала. Мені потрібен лише час. Лише так щось проясниться. Після останніх відносин я взагалі перестала будь-що відчувати до людей. Я не знаю коли це мине. Він не чекатиме стільки. "Я чекатиму стільки, скільки треба" - брехня. І я це знаю. Але байдуже. Чекатиме - добре. Ні, то ні. Байдуже. Просто пусто. І все