Іноді таке відчуття, ніби це невиліковне. Ніби я якась безнадійно хвора. Я боюся, і справді боюся.
Лікарі не можуть вилікувати, вони просто не знають як. Що робити - я просто не знаю. Замість того, щоб щось вигадати - я просто сиджу, обезсилена, і плачу від болі. Так, воно болить. І ніякі таблетки/уколи/мазі не допомагають. Страх. Просто панічний великий страх від якого не сховатись, не втікти.