Не приходь ти до мене вві сні.

не приходь, коли я хворію.

не подобаєшся більше мені.

і без тебе я жити вже вмію.

так, це лиш тільки слова,

непотрібні, смішні, дурнуваті.

та вони сповнені сенсом сповна.

і я знаю: вони жорсткуваті.

та нічого. тобі все одно вже.

не обнімеш мене ти ніколи.

не відчуєш ти дотику могу.

та і губ не поцілуєш моїх…

це кінець, я це знаю.

але й досі себе я картаю.

по ночах, і по днях.

не важливо.

є одна лише смішна штука,

все покінчено. ти - моя мука.