вже ніколи не буде так, як раніше.

не буде такого, як колись.

чесно? я думала, що я дійсно піду. просто піду. я майже пішла, майже ! розумієте ? якби я пішла - все. вже нічого б не залишилось в житті. я б просто втратила все. я не могла.

але тоді, коли він мене обняв просто захотілося кричати. навіть не плакати, не ридати. КРИЧАТИ. ДИКО, РІЗКО, ГОЛОСНО ! всередині все рвалося настільки, шо я думала, шо я не встою на ногах.

я - причина всіх сварок. я - людина, яка дійсно не права, я - жахлива, але це чомусь ніхто не розумію. опам'ятайтесь, будь ласка ! відмовтесь від мене !

***

я йшла додому, але я не хотіла йти. я взагалі не хотіла нічого.

ні, я не плакала, а стримувалась.

я просто мучилась всередині настільки, що ледь дихала. настільки було боляче, хана. чесно ? я хотіла вмерте, але в той же час картала себе за ці слова.

а зараз.. зараз нічого не хочеться. не хочу їсти, спати, дружити, не хочу жити.

наскільки я жахлива людина, щоб таке казати. ніколи такого не можна, бо я знаю, що мої проблеми не глобальні. але це все, що в мене на душі.

я висказалась. все