Ви мене не зрозумієте. Ніколи в житті. Вас не цікавлять мої проблеми, моє самопочуття, те, що в мене на душі. Вам головне лише моя освіта. Я розумію, що я вже доросла особистість, яка має відповідати за свої вчинки і так далі, АЛЕ всередині я абсолютно дитина. І тоді, коли ви скидуєте на мене всі ваші проблеми, мені стає важко. Я розумію, що в кожного є свої проблеми, своє. АЛЕ я лише дитина і мені абсолютно надоїли ці ваші щоденні сварки. Я зриваюсь. Просто зриваюсь вже на пустому місці. Мені важко. Ви з кожним днем мене добиваєте ще більше. А коли доходить діла до вибору майбутньої професії, ви мене настільки напрягаєте, шо в мене просто починаються істерики. Ці істерики настільки відбиваються на моєму здоров'ї, шо взагалі хана. Хоча ви цього дійсно не зрозумієте. Ви думаєте, що все це лише дитячий максималізм. НІФІГА ЦЕ НЕ ТАК ! НЕ ЗРОЗУМІЄТЕ ВИ, ЗАГАЛОМ