Відчула своїм обов"язком сьогодні зайти сюди, і нарешті проаналізувати і підвести якийсь підсумок всього того, що відчувається зі мною. Ібо останнім часом я постійно відкладаю роздуми на потім, начебто, боючись, що "щось" вирветься на ззовні і стане явним.
Ми вбиваємо те, що любим. Точніше, мабуть, нічого і не придумаєш для мене. Відчуваючи загрозу болю, я готова пожертвувати тим, що приносить мені невимовне щастя і почуття спокою. Страх, бажання сховатись. Ось воно що. В мені щодня відбувається боротьба моїх же власний протеріч. З одного боку.. це ЧУДОВІ відносини. Я взагалі не розумію як я не бачила його раніше. Таким чуттєвим, добрим, милим, теплим, щирим зі мною ще ніхто не був. Коли він мене обіймає, я відчуваю як він підіймає з середини усю свою сутність, усе своє світло і начебто насичує, вводить його в мене, не вимагаючи нічого у відповідь. І чогось у його "Ти сама гарна" так хочеться повірити… Міша - небагатослівна особа. Спочатку для мене це було дивно. Не відчувати, не розуміти, не мати уявлення про що людина думає, чого хоче, чого очікує було так складно для мене. Але з часом, я зрозуміла, що він- людина вчинків, людина поглядів.Як він вміє гарно дивитись… Я звикла до його очей. Дистанція наших поглядів дуже скоротилась за останній час.
Знаєте, на початку наших відносин, я багато думала про те, який він, і яким його бачать інші. І було стільки речей, яких я хотіла у ньому змінити.Починаючи від музики, закінчуючи стилем цілуватись. Проте зовсім скоро зрозуміла: я люблю його недоліки. Те саме відчуття, що і у відносинах з Каріною. Я люблю коли він в романтичні моменти починає недоречно шуткувати або вести себе як мудак))) Я дійсно це люблю. Найсмішніше те, що він - бачучи, що я нічого не хочу у ньому змінити, що він мені шалено подобається і таким, - сам хоче стати кращим. Кращим для мене. Він почав гарно висловлюватись, контролювати свою злість і агресію, усвідомлювати відповідальність за свої вчинки. Не знаю що краще: його обійми і погляд, чи те, як він удосконалюється зі мною. Я от пишу і усміхаюсь. Дуже сильно посміхаюсь. Я вірю у нього. У те, що він досягне висот, у його слова, у його чоловічу міць.
Саме Міша відкрив мені значення слова- "секс". Нічого, крім "це так класно" не можу придумати)) Скажем так, сильно яскравих відчуттів я ще не відчуваю, треба ще, мабуть, роз"їздитись. Дідько) Але відчувати, як 2 тіла з"єднуються в одне, так чудово. Чути на вушко як він почитає важко переривчасно дихати..Це вже якийсь маленький оргазм.
Я його люблю.От.Просто люблю. Дуже люблю.
Люблю, хочу, сумую і…БОЮСЬ. Не хочу і хочу завершення.Єдине можу зараз сказати: хочу щоб він був щасливий. А зі мною, чи без - питання часу.
Словом, зараз я налита щастям вкрай, я натхненна, радісна, впевнена у собі і у НАС. Все буде добре!