Хай там що, але я вже нічого не хочу. Нарешті я стала вільною відпустивши все, що було, що так мучило мою душу і мозок. Я вже втомилась від усього, що було, є і буде! Я не хочу вже нічого, абсолютно. Я не винна тобі нічого, ясно? НЕ ВИННА! Я давно вже вільна людина, ДАВНО! Коли я піднімаю слухавку, я щоразу розчаровуюсь. Тому більше не хочу слів. Я хочу неділю. Дуже. Хочу поїхати і забутись. Туди, де було моє літо, туди, за чим плаче душа, туди, де все найкраще. Найкращі моменти, найкращі спогади, вільна душа! Ти побачиш наскільки там добре, і побачиш і відчуєш, що лише там можна бути вільною від усього. Просто стояти і дивитись у воду, слухаючи приємне шелестіння дерев! Ось це найкраще, ось так можна відчути себе відьною, ось так можна поринути в спогади з головою і дати волю почуттям, дати волю сльозам, які значили б колись багато! Я хочу тобі показати це і щоб ти все відчула сама!!!